Бджоли, трутні й джміль (байка езопа)

В одне прекрасне літо була така гарна погода, що всюди розцвіло дуже багато квітів. Один бджолиний рій улаштував свої стільники в дуплі. Бджоли ретельно трудилися, і незабаром стільники наповнилися медом. Але звідкись налетіли злі й жадібні трутні. Вони проникнули в дупло й заявили, що це їхні стільники, вони тут працювали, і мед належить ім. Бджоли не хотіли битися з ними й відправилися до судді – у пошуках справедливості. Суддею був Джміль. Це був мудрий суддя, і він добре знав жадібність трутнів. “Друзі мої! – сказав він. – Я бажаю добра

й тим і іншим. Я знаю, як вирішити ваша суперечка!”

Тексти, ЩоВийшли, обговорювалися й зіставлялися з авторським фіналом байки:

“Нехай кожна зі сторін побудує нові вулики й наповнить їхнім медом. За формою нових стільник і по смаку меду ми довідаємося, кому з вас належать ці стільники”. Бджоли з радістю погодилися будувати нові стільники. А трутні не вміли будувати стільники, не хотіли працювати й відмовилися від речення судді. Тоді мудрий суддя сказав: “Тепер зовсім ясно, хто зробив ці стільники, а хто не може їх зробити. Стільники належать бджолам”.

От кілька робіт учнів

Джміль

запропонував бджолам і трутням об’єднатися в одну більшу сім’ю й разом добувати й запасати мед. Трутні й бджоли довго сперечалися між собою. І все-таки прийшли до загального рішення. Так і повелося з тих давніх пор: бджоли й трутні живуть загальною сім’єю й добувають мед (Інна Ч., VI клас).

Щоб бджоли й трутні жили дружно, суддя-джміль запропонував їм трудитися разом. “Трутні будуть збирати пилок із квітів і тягати її в дупло, а бджоли – улаштовувати стільники в дуплі дерева. Таким чином, мед вийде загальним і гніватися буде нема чого. Будуть усе жити мирно й дружно”.

Працьовитість бджіл перемогло жадібність трутнів. Так допоміг їм рада мудрого судді-джмеля” (Снежана Ф., VI клас).

“Запропонуєте ваше рішення”. Трутні вимагали мед. Вождь бджіл Ральф вирішив летіти за допомогою; “Джміль не зможе нас розсудити – я зберу більшу армію й назавжди позбудуся від трутнів”. Але воювати із трутнями погодився лише жук-дроворуб. Бджоли були поза собою від неспроможної злості на трутнів. Але їм повіз: жук-дроворуб покликав свою давню подругу скворчиху. Разом вони прогнали жадібних трутнів. Бджоли стали жити як і раніше, збираючи мед. Наступила осінь, трутням ніде було сховатися від непогоди, а в бджіл було дупло. Трутні попросили: “Пустите, будь ласка, погрітися”. Бджоли забули колишні образи й пустили трутнів. Трутнів захопила доброта бджіл, і вони захотіли ніколи не розлучатися із цими милими істотами. З тих пор бджоли й трутні живуть у злагоді й спокої й разом добувають мед, не забувають почастувати Джмеля (Борис Т., VI клас).

Так Джміль я, я суддя,

Допоможу я вам, друзі!

Я вирішу вашу вічну суперечку,

Ви пройдіть усе у двір

Я бажаю вам добра,

Щоб бджоли не залишали дупла!

Трутні, летите-ка додому,

А то мед буде мій!

(Марина Т., VIII клас)

Я бачив цей мед у сні –

Що віддавали його мені.

Ведмідь хотів забрати його,

Але не добрався до нього.

И я скажу вам своя відповідь:

Віддайте мед, і суперечки немає!

(Сергій К., VIII клас)

“Ви повинні об’єднатися, стати друзями й жити, як одна сім’я”. Бджоли були не проти. Але все залежало від злих трутнів. Трутні, спочатку були незадоволені. Але потім, подумавши, вирішили погодитися. От пройшло літо, наступила осінь, потім зима, весна, і от воно, довгоочікуване літо. Трутні й бджоли ретельно трудилися, і от їхні стільники знову наповнилися медом. З тих пор вони стали жити й трудитися разом.

У суперечці завжди перебуває правильне рішення”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Бджоли, трутні й джміль (байка езопа)