Авторська позиція в романі “Обломів”

Споконвічно сюжет “Обломова” замислювався, очевидно, як обоб-щенное життєпис бездіяльного, апатичного, що йде в минуле поміщицького класу на окремому прикладі. Позиція автора стосовно кріпосного права повинна була відбитися в докладній розповіді про життя Іллі Ілліча Обломова, бездумно провідний день за вдень у своєї загород-ний садибі. Відповідно до цього задуму й писався перший тім ” Обломо-Ва”, що оповідає здебільшого про дитинство Іллі Ілліча. При написанні ж наступних трьох частин добутку відношення до нього Гончарова міняється.

По-перше, автор переносить свого героя в міські умови й через нього показує своє відношення до столичного суспільства. По-друге, ускладнюється сюжетна лінія. Про останній варто говорити окремо. Цей прийом випробування любов’ю, втім, зустрічається не тільки в Гончарова. Показуючи, як поводиться, закохавшись, той або інший герой, автор зможе відкрити багато нових граней у душі своїх персонажів, які не виявилися б ні при яких інших обставинах. При цьому авторові надається можливість дати свого героя з тої або іншої сторони залежно від його відношення до останнього. По розв’язці любовного сюжету можна також

судити про позицію автора щодо персонажа. Розбір добутку, звичайно ж, потрібно почати з першої частини, не-дивлячись на те що зав’язка й розвиток основного сюжету відбувається в трьох наступних. Спочатку, через розмови основного героя, Іллі Ілліча Обломова, автор характеризує його як доброзичливої й гостинної людини й у той же час обладающего надзвичайними сонливістю й лінню. І потім, для пояснення джерел його характеру, Гончарів уводить сон героя, де показує його дитинство. Таким чином, композиція добутку не порушується. Починається оповідання про ідилічний край, де народився й виріс Обломів, з одного з основних і, на мій погляд, самих цікавих моментів цієї частини роману. Тут описується Природа обломовского краю. Її безтурботність і равнинность, звичайно ж, помітно перебільшені й часом навіть граничать із чимсь казковим, в | чинність загальної атмосфери маєтку. Однак, що цікаво, по замеча-н1гям самого Гончарова, зробленим тут же, можна судити, що цей пейзаж багато в чому відображає його погляд на природу. Із цього уривка ми бачимо, що авторові далекі лермонтовские описи грізних стихій. У його ідилічному місці “немає дрімучих лісів немає нічого грандіозного, дикого й похмурого”. Та й не дивно, адже позиція Гончарова стосовно них цілком певна: море “наводить тільки смуток” на нього, а “гори й прірви… грізні, страшні, як випущені й спрямовані на нього пазурі й зуби дикого звіра…”. Зате в “мирному куточку”, змальованому їм для Обломова, навіть “небо… як батьківська надійна покрівля”. “Сонце там яскраво й пекуче світить біля полудня й потім віддаляється… точно знехотя…” А “гори… тільки моделі тих страшних гір”, И вся природа там “представляє ряд… веселих, усміхнених пейзажів…”. Далі йде опис поміщицького й селянського побуту, тобто того, що споконвічно повинне стати основою добутку. Сама думка, пронесена тут, не нова: бездіяльні поміщики, основу життя яких становить питання про те, що вибрати на обід, і селяни, що працюють день у день на благо панів. Цікаво не це, а те, як відображає Гончарів своє відношення до цього способу життя. Тут, як і у всім в Обломовке, фарби як би пригашені. От як описується тут життя селян: “Щасливі люди жили, думаючи, що інакше й не повинне й не може бути, упевнені, що й всі інші живуть точно так само й що жити інакше гріх…” Я думаю, що автор удався до такого стилю, оскільки, відбивши свою позицію стосовно проблеми кріпосного права, він не повинен був порушити атмосферу загальної сонливо-сти, настільки важливу для головного героя. Адже яке б не було відношення Гончарова до поміщиків, мені здається, що в глибині душі він співчуває й симпатизує Обломову. Ця ж загальна апатія, що оточувала Іллю Ілліча в дитинстві, могла б почасти його виправдати. Тут уперше Гончаровым згадується Штольц. Позиція автоpa стосовно нього в майбутньому ясна. Він повинен буде стати узагальненим образом передової людини, що включає в себе твердість характеру, гнучкий розум, постійну спрагу дії, інакше кажучи, відобразити повну противопо-хибність Обломову. Відповідно й умови виховання, що формують його майбутній характер, автор робить зовсім іншими, ніж в Обломовке. Тепер, перейшовши до трьох основних частин роману, треба сказати, що ос-новной сюжетною лінією тут є взаємини між Ольгою Іллінською й Іллею Іллічем Обломовым. Однак спочатку потрібно розглянути, як відбилася авторсь< /p>


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Авторська позиція в романі “Обломів”

Categories: Нові твори

Links