Аналіз поезії “Володарям і судіям”

Поезія Г. Р. Державіна – одне із самих значних явищ у російській літературі XVIII століття. Незвичайно сміливий, рішучий і незалежний характер Державіна виявився не тільки в його кар’єрі державного що служить, але, бути може, ще більше – у поетичній Творчості. Один з його віршів ледве не стало причиною вигнання й опали. Це була написана в 1780 році ода ” Володарям і судіям “, що автор назвав “гнівною одою”.

У цьому вірші дійсно звучить гнівний голос поета-громадянина, що насмілюється піднятися проти несправедливості, що панує

довкола нього:

Царі! Я думав, ви боги владні,

Ніхто над вами не суддя,

Але ви, як я подібно, жагучі

И так само смертні, як і я

“Володарям і судіям” є віршованим перекладанням 81-го псалма – так у стародавності називалися біблійні пісні, звернені до Бога. Їхній автор – старозавітний цар Давид твору якого становлять одну із самих поетичних книг Старого Завіту – “Псалтир”. У державинской оді лексика й багато образів нагадують нам біблійну поезію:

Повстав всевишній Бог, так судить

Земних богів у сонмі їх..

Але, безумовно, зміст оди Державіна, заснованої на цьому біблійному тексті,

пов’язане із сучасної поетові життям Російської держави. Саме тут він бачить попрання справедливості, порушення законів, гноблення слабких, торжество неправди й зла, аналогію яким він і знаходить у старозавітній історії:

Доколе, рік, доки вам буде

Щадити несправедливих і злих?

Необхідність підпорядкування всіх єдиному закону вищої правди й справедливості затверджується Державіним у цьому вірші, як і в багатьох цругих:

Ваш борг є, охороняти закони,

На обличчя сильних не дивитися,

Без допомоги, без оборони

Сиріт і вдів не залишати

Ваш борг: рятувати від лих безневинних,

Нещасливим подати покрив;

Від сильних захищати неспроможних,

Вивергнути бедних з оковів

Але в реальному житті він бачить відхилення від цього вищого закону тих, хто коштує у влади, хто саме й повинен насамперед стежити за дотриманням законів:

Не внемлют! Бачать – і не знають!

Покриті мздою очеса:

Злодействи землю потрясають,

Неправда зиблет небеса

От чому так гнівно звучить голос поета-викривача “несправедливих і злих” Він затверджує неминучість кари для тих “лукавих” володарів, які не підкоряються вищому закону правди й справедливості – от головна думка державинской оди:

И ви подібно так упадете.

Як із древ зів’ялий аркуш упаде!

И ви подібно так умрете.

Як ваш останній раб умре!

Не дивно, що ода “Володарям і судіям” була сприйнята не тільки придворним оточенням, але й самою імператрицею, як революційна прокламація. Адже мовлення в ній іде про те, що несправедлива влада не може бути визнана божественної, а виходить, її неминуче чекає гнів Божий і падіння. На зміну таким “володарям і судіям”, як затверджує автор у заключному чотиривірші оди, неминуче прийдуть ті, хто буде керуватися ідеалами добра й справедливості:

Воскресни, Боже! Боже правих!

И їхньому молінню внемли:

Прийди, суди, карай лукавих

И будь єдиний царем землі!

Цікаво, що під час Французької революції в Парижу саме цей 81 псалом, покладений в основу державинской оди, був перефразований якобінцями-революціонерами, і народ розспівував його на вулицях міста, виражаючи збурювання королем Людовиком XVI, згодом страченим. Так зв’язалося воєдино у творчості Державіна древня біблійна мудрість, європейська Історія й російська сучасність. А для година залишилася чудовий зразок поезії високого цивільного звучання, що воістину “вічно” і завжди ново.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Аналіз поезії “Володарям і судіям”

Categories: Нові твори

Links