Зворотний бік післявоєнної Німеччини (За романом Г. Бьолля “Очима клоуна”)

Німецький письменник Генріх Белль, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури 1972 року, – дуже цікава постать. У його творчості помітно вплив російської літератури, зокрема Достоєвського, а також вплив Чарлза Діккенса. Інтерес до “маленької людини” – те, що відрізняє Бьолля від багатьох сучасних європейських письменників. У кожному зі своїх творів автор досягає вершин психологічного аналізу. Один з найбільш цікавих романів Генріха Белля – “Очима клоуна”.

Дія в творі триває всього два дні. Роман є монолог головного

героя – Ганса Шнира. Ця людина за професією клоун, і це одночасно допомагає і заважає йому жити. Ганс – хороший психолог, йому зрозумілі мотиви людських вчинків.

Якою стала Німеччина після Другої світової війни? Східна Німеччина перетворилася в НДР, а ось Західна стала цілком економічно благополучною країною. Проте прокляття нацистського минулого тяжіло над Німеччиною. Вже лунали заклики припинити національне самокатування, забути про гітлеризмі. Ганс Шнір, наприклад, навряд чи зможе забути своє дитинство в нацистській Німеччині. Ганс ненавидить свою матір: вона нещира, скупа, а головне – звикла

підкорятися пануючої в суспільстві ідеології, якою б вона не була. При Гітлері пані Шнір була переконаною нацистської, сліпо вірить своєму фюреру. Навіть свою рідну дочку Генрієту вона принесла в жертву фашистському Молоху. Тепер же, в цілком демократичної ФРН пані Шнір займається примиренням расових протиріч, тобто робить вже щось зовсім протилежне нацизму з повним переконанням у власній правоті. Вона не самотня у своєму пристосуванстві. Ганса обурюють нацисти, з легкістю перекваліфікувалися в демократів, відбувся лише легким переляком та чисто формальним каяттям.

Покійна Генрієта була єдиною рідною душею для Ганса. Втім, в сім’ї Шнира був ще одна дитина – Лео, який навчається в релігійному навчальному закладі – семінарії. Але від цього млявого святенники Гансу так і не вдається дочекатися співчуття.

Ганс Шнір втратив кохану дівчину – Марі, почав пити, пошкодив собі коліно і ще довгий час не зможе повернутися до виступів. Клоун дзвонить тим, хто зміг би йому допомогти, хоча б морально підтримати, однак цього розмови у Ганса не вийшло ні з ким. Навіть рідний батько, бачачи, як нещасний Ганс, залишається практично байдужим. Клоун відмінно розуміє, що Марі, що пішла до забезпеченій людині, буде щаслива. Але любила Марі толь “до Ганса. Сам Ганс Шнір не розуміє, як можна любити одну, а вийти заміж за іншого. Це, на думку клоуна, гріховно.

Біда Ганса Шнира не в тому, що він ріс у фашистській Німеччині, не в тому, що його залишила кохана і не допомогли близькі. Біда клоуна в тому, що він талановитий і тому дуже гостро відчуває недосконалість навколишнього дійсності. Це ріднить героя Бьолля з героями Достоєвського, Чехова, Толстого та інших російських письменників. Проблема взаємовідносин митця і світу нерозв’язна.

Минулий війну Генріх Белль зумів яскраво зобразити протиріччя повоєнного європейського суспільства. На його думку, конформізм та егоїзм стали одними з основних вад сучасних європейців. Уроки історії нічому не вчать. Сьогодні ми з тривогою спостерігаємо за мітингами неонацистів в об’єднаній Німеччині. До чого прийде така багата і така вільна нібито Європа? Можливо, варто ще раз поглянути на неї очима клоуна?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зворотний бік післявоєнної Німеччини (За романом Г. Бьолля “Очима клоуна”)