Зображення визвольної боротьби у поемі Джорджа Байрона “Паломництво Чайльд-Гарольда”


Видатний англійський поет-романтик. Провідними мотивами його є “світова скорбота” і самотність, бунтівний дух і нескореність а у життєвих битвах. Саме в Творчості Байрона окреслюється той тип героя – самотній, вільнолюбний бунтар з вразливою душею, – який згодом у літературній критиці отримає назву “байронічний герой”. Байрон належав до старовинного англійського роду, отримав добру освіту і, хоча й мав фізичні недоліки (одна нога коротша за іншу), був гарним спортсменом. Поет багато подорожував, був учасником визвольного руху в Італії, Греції. На батьківщині ставлення до Байрона було неоднозначним – йому не простили його революційних настроїв і не патріотичності, тому англійська влада не дозволила поховати бунтівного поета в усипальниці великих діячів Англії.

Поетична спадщина Байрона багата, славу “відчайдушного романтика” він зажив з виходом поем “Паломництво Чайльд-Гарольда”, “Гяур”, “Абідоська наречена”, “Корсар”, ” Дон Жуан “. У його творчому доробку є гумористичні, сатиричні поеми, історичні трагедїі, історична поема “Мазепа”, станси.

Романтична поема “Паломництво Чайльд-Гарольда” – один з найкращих здобутків лірико-романтичного напряму в літературі. У основі поеми лежить ліричний щоденник самого поета. Образ героя, якого Байрон спочатку хотів назвати Бюрюном


(середньовічна форма прізвища Байронів), відбивав майже незамасковані автобіографічні риси. Чайльд Гарольд відчуває велике розчарування в навколишньому, безпросвітний сум, утому й пересиченість. Конфлікт його з усім існуючим непримиренний, але він не втручається в хід подій, усвідомлює себе жертвою долі. У песимізмі та розчаруванні Гарольда знайшли відображення настрої буржуазно-демократичної інтелігенції Західної Європи після поразки французької революції 1789-1794 рр. Це розчарування було зумовлене не тільки політичною реакцією. Значною мірою воно було наслідком втрати віри у можливість перемоги царства розуму, про яке писали і яке провіщали просвітники.

З розвитком поеми ідейний акцент переміщується з образу Гарольда на зображення народів Південно-Західної Європи. Справжнім героєм поеми виступає народ Іспанії, який страждає і бореться, а також поневолений народ Греції. Байрон малює драматичні строфи про вторгнення до Іспанії військ Наполеона і героїчну боротьбу іспанського народу проти іноземних загарбників. Автор показує підлість іспанської аристократії, яка або стоїть осторонь боротьби, або зраджує інтереси свого народу. З розвитком поеми ідея свободи стає провідною. З’являється надія на світле Майбутнє. У мову героя поет також вкладає власні думки про боротьбу, які надають поемі нової інтонації – надії і бадьорості. Навіть велична краса природи протистоїть потворності й убозтву сучасного суспільного життя. Поет пише:

О, господи, какой здесь рай кругом! Как небо одарило край счастливый!.. Лишь человек рукою нечестивой Рал портить все…



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Зображення визвольної боротьби у поемі Джорджа Байрона “Паломництво Чайльд-Гарольда”

Categories: Нові твори

Links