Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Тараса Шевченка

Шевченко як геніальний виразник сподівань і прагнень свого народу, як захисник його інтересів любив той народ синівською любов’ю. Народ і Україна – то його найбільші святині. Найбільша мука, бо ж їх бідами, їх неволею він не просто карався, а дочасно згорів, взявши на себе важкий тягар її соціального і національного визволення. І як історик свого народу, Шевченко не міг обминути таку важливу сторінку його життя як козаччина, Запорізька Січ. Козакам, козаччині присвячено чимало творів у славетній збірці Т. Г. Шевченка “Кобзар”. Образ козака

носив узагальнений, дещо романтизований, характер. Це смілива, мужня людина, яка любить свою країну і готова віддати за неї усе, що має, а має часто тільки власне життя. “Козацька воля гарцювала”, вони “як та хмара, ляхів обступили” і готові пролити за народ “чисту”, “святу” свою кров.

Поет прагне викликати у читача захоплення цими людьми, повагу до їхніх подвигів, здійснених в ім’я того, щоб народ скинув із себе рабські пута і, вільний, постав у красі і гідності серед інших, таких же вільних народів.

Романтизовану картину волелюбства й мужності українського козацтва в боротьбі

з турецько-татарськими ордами показано в поемі ” Гамалія “. Змальовуючи образ запорожців, що вирушають з Великого Лугу у Скутар, поет називає козаків “сердегами”, “орлятами”, “соколятами”. Та найсильніше пафос схвалення січового побратимства, утвердження справедливості дій козаків переданий у гуртовій величальній пісні наприкінці поеми.

Слава тобі, Гамалію,

На ввесь світ великий,

На ввесь світ великий,

На всю Україну,

Що не дав ти товариству

Згинуть на чужині!

До козацтва як уособлення лицарської звитяги та волелюбності Т. Шевченко викликає симпатію із зовнішніми ознаками: козацькі символи влади – клейноди – бунчук, булава; “вороний коник” – вірний товариш козака, “зброя золота” – гостра шаблюка” – усе це в поєднанні з романтично-піднесеним описом козаків складає основу відношення Шевченка до Великого Лугу.

І ще один Твір, що описує героїку тих далеких днів, – поема “Тарасова ніч”. Це розповідь про перемогу козаків на чолі з Тарасом Трясилом над військом Конецпольсько-го. І знову бачимо відважних до відчайдушності козаків, що “на гвалт України прилетіли”. Вони – “орли”, “соколи”, адже усе це благородні птахи, що ніколи не нападуть першими, але будуть захищати рідне гніздо до останнього.

Т. Шевченко як справжній письменник, геній української літератури, примушує нас, його читачів, замислюватись над історичним минулим нашої батьківщини, вчитися на героїчних прикладах козаків патріотизму і готовності до самопожертви.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Тараса Шевченка