Зображення поміщиків і селян у збірці “Записки мисливця”

Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року.

Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільше стосуються оповідань “Бурмістр” та “Два поміщики”.

З великою прихильністю і доброзичливістю письменник змальовує непересічні типи селян у нарисі “Хорь і Калинич”. Чудовий твір “Бєжин луг” захоплює колоритними постатями дітей. Письменник передає мовою хлопчиків яскраві фольклорні оповіді.

Поетичне відтворення мандрівного паломництва як втечу від кріпацтва зображує Тургенєв у нарисі “Касьян з Красивої Мечі”. Письменник змальовує селян не тільки як покірливих рабів. У нарисі “Відлюдник” відтворено наростання незадоволення селян своїм злиденним становищем. Голод, безправність, злидні, побори було оприлюднено як факти реальної дійсності. У нарисі “Живі мощі” письменник показує мученицьке життя жінки-каліки, здатність її з християнською покірністю і терпінням приймати важку долю і нести свій хрест.

Тургенєв уперше в російській літературі з великою художньою правдивістю показав багатство народної душі, талановитість простого народу, мужні характери людей, здатних зберегти почуття власної гідності, прагнення до розвитку, віру в краще життя.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Зображення поміщиків і селян у збірці “Записки мисливця”