Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Зображення “нових людей” у добутках І. С. Тургенєва й Н. Г. Чернишевського

Зображення “нових людей” у добутках І. С. Тургенєва й Н. Г. Чернишевського

Практично всіх великих росіян писателей хвилювала доля передового чолостоліття свого часу. Ця тема знайшла своє відбиття у романі Тургенєва “Батьки й діти” і у романі Чернишевського “Що робити?” Головні герої цих произведений представляють новий тип передової молоді. По соціальному походженню Базарів, Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна – типові різночинці.

Всі вони з дитинства привчені до праці, у житті вони звикли покладатися тільки на власні сили. Так, Чернишевський розповідає про своїх героях: “Лопухів з дуже ранньої

молодості, майже з дитинства, добував гроші на свій зміст; Кірсанов з 12 років допомагав відцу в переписуванні паперів, з ІV класу гимназии теж давав уже уроки. Обоє грудьми, без зв’язків, без знайомств прокладали собі дорогу”.

Тургенєв нічого не розповідає про студенческих роки Базарова, але “… треба підлогигать, – писав Герцен, – що те було життя бідна, трудова, важка… Євгеній Васільевич містив себе… власними трудами, перебивався копійчаними уроками й у той же час знаходив можливість готовити с е б я до майбутньої діяльності”.

Базарову й “новим людям” властив прагнення до

утворення, до вивчення естественних наук У романі “Що робити?” не тільки Лопухів і Кірсанов займаються медициной, але й Віра Павлівна. Базарів также приділяє багато часу природничим наукам.

Він годинниками просиджує за своїм мікроскопом, ставить досвіди. Аркадій говорит про Базарове: “Головний предмет його – природничі науки”. Базарів заперечує красу природи, мистецтво, любов. Він говорить Аркадію: “Природа не храм, а мастерская, і людина в ній працівник”. “Нові люди”, на відміну від Базарова, почували красу природи, визнавали существование любові.

Багато поглядів Базарова, внаслідок їхньої примітивності, були начисто розбиті самий життям. Так, після знайомства з Одинцовій у ньому пробуджується теперішнє поетичне почуття. Але навіть любов до Одинцової не змогла змусити Базарова відмовитися від своїх поглядів. Для нього переконання важливіше, ніж любов Таке відносіння до любові зближає Базарова з Рахметовим, що приносить любов у жертву своїй справі. Рахметов – людина розумний, утворенийний, що володіє залізною волею.

В отличие від Базарова й “нових людей”, він був із прізвища, відомої з XІІІ століття, тобто однієї з найдавніших не тільки в нас, але й у Європі. Але, незважаючи на своє походження, Рахметов був набагато ближче до народу, чим Базарів. Рахметов багато подорожував по Росії, знайомився з життям народу, навіть працював разом з бурлаками, які за виносливость і силу прозвали його Никитушкой Ломовим. Про Базарова ж селяни говорили: “Відомо, пан: хіба він що понітомить…

” Базарів, також, як Рахметов, розумів необхідність перетворень у жизні суспільства й виступав за революційний шлях. “Ми битися хочемо “, – говорить він Аркадію. Однак програми перетворень у Базарова не було. Базарів уважає, що його місія складається тільки в тім, щоб “місце розчистити”. Рахметов і “нові люди” знали, за що вони борються, уявляли собі основні риси суспільства майбутнього.

“Нові люди” навіть прагнули перенести деякі з них у сьогодення. Такі були їхні сімейні відносини й пристрій майстерень Вірою Павлівною. Відсутність остаточної мети в Базарова зробило догматичними його суждения.

Він практично ніколи не отстаивал своєї точки зору, не намагався допоказувати правильність своїх висновків. Своє твердження він уважав незаперечною істиною, і лише саме життя могло заставити Базарова засумніватися в цьому. Например, твердження Базарова: “Ми дійствуїм у силу того, що ми визнаємо полізним” – виглядає трохи догматично. В “нових людей” воно висувається як теория розумного егоїзму, що Лопухів викладає Вірі Павлівні: “… Людина действует по необхідності, його дії определяются впливами…

Впливу беруть гору над іншими, коли вчинок має житейскую важливість, ці спонукання називаються висновками, гра їх у людині – соображением вигід… тому людина завжди діє за розрахунками вигід”. Відсутність остаточної мети в Базарова, життєва неспроможність його взглядов позбавляли його майбутнього. Це автор підчеркивает за допомогою художніх засобів.

Так, Базарів самотній, у нього немає друзів, які повністю розділяли б його погляди. Безглузда смерть героя також не випливає з логіки роману. Герцен пісал, що Тургенєв не знав, що робити з Базаровим, і вморив його “тифусом”. Чорнішевский же, на відміну від Тургенєва, изображает людей, за яких майбутнє.

Він пише, що число “нових людей” постійно росте й що їхня діяльність уже приносить певні результати. Така різниця в зображенні героїв і їхніх поглядів объясняется тим, що Тургенєв відбив у своєму романі початковий період різночинно-демократичного руху. Базарову не призначена перемога, тому що “він коштує ще напередодні майбутнього”, і цим Тургенєв пояснює причину його загибелі. Чернишевський описує рух 60-х годов, він малює образи “нових людей” з безоговорочним співчуттям, без тих внутренних протиріч, які були характерни для відношення до “нігілізму” автора “Батьків і дітей”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. ЗОБРАЖЕННЯ “НОВИХ ЛЮДЕЙ” У ТВОРАХ ТУРГЕНЄВА Й ЧЕРНИШЕВСЬКОГО Кірсанов з 12 років допомагав батькові в переписуванні паперів, з IV класу гімназії теж давав уже уроки. Обоє грудьми, без зв’язків, без знайомств пролагали собі дорогу”. Тургенєв нічого не розповідає про студентські роки Базарова, але “…треба думати, писав Герцен, що те було життя бідна, трудова, важка… Євгеній Васильович містив себе…...
  2. Образи різночинців у романі И. С. Тургенєва “Батьки й Діти” і в романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” И. С. Тургенєв і Н. Г. Чернишевський письменники другої половини XIX століття. Обоє автора займалися обществен-але-політичною діяльністю, були співробітниками журналів “Сучасник” і “Вітчизняні записки”. Н. Г. Чернишевський був ідейним вождем, листи-кому кріпосного права. У своїх добутках писате-чи виступили за звільнення народу Головним героя-мі цих двох романів є Е. Базарів і...
  3. Чим близькі мені моральні ідеали “Нових людей” (по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?”) Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєї полум’яної, різнобічної теоретической і політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський покизал приклад безстрашності, стійкості, патриотизма й революційної последовательности в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що делать?” запам’ятав у своїх идейно-смислових проблемах, жанровій складності й...
  4. ЕПОХА ЦАРЮВАННЯ ОЛЕКСАНДРА II І ПОЯВА “НОВИХ ЛЮДЕЙ”, ОПИСАНИХ У РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО Наприкінці царювання Миколи I країна буквально задихалася в лещатах поліцейського режиму: у всіх російських університетах були закриті кафедри філософії, і навіть спроби перекладу на живу російську мову книг Священного писання сприймалися як зухвалий виклик підвалинам суспільства. Протоієрей Г. П. Павский, що викладав у Петербурзькій духовній академії, був засуджений церковним судом...
  5. Віра Павлівна – героїня твору Н. Г. Чернишевського “Що робити? З розповідей про нових людей “ Книга будується як розповідь про її життя та духовному розвитку; з її долею з’єднуються чи перетинаються долі інших героїв. Відчуваючи відразу до атмосфері брехні і насильства, що панує в сім’ї, чинячи опір спробам матері видати її заміж за “поганого” молоду людину Сто-решнікова, В. П. одружується (спочатку фіктивний) зі студентом-медиком Лопухово,...
  6. Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої...
  7. Багатство розумового життя “нових людей” Достоїнства й недоліки цього роману належать йому одному, на всі інші російські романи він схожий тільки внешнею своєї формою: він схожий на них тим, що сюжет його дуже простий і що в ньому мало діючих осіб. Роман “Що робити” не належить до числа сирих продуктів нашого розумового життя Він створений...
  8. Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” (1845), “Забуте село” (1855), “Школьник” (1856), “Міркування в парадного під’їзду” (1858), “Пісня Еремушке” (1859); із другого періоду – поеми “Мороз,...
  9. Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  10. Базарів і герої Чернишевського Романи “Батьки й діти” Тургенєва й “Що робити?” Чернишевського були написані майже в один час. “Батьки й діти” в 1861 році, а “Що робити?” в 1862 році. Ця епоха підйому разночинского руху, період дії 60-е роки XIX століття, після поразки в Кримській війні й миколаївських репресіях, були для Росії кризовими...
  11. “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  12. ЧИМ БЛИЗЬКІ МЕНІ МОРАЛЬНІ ІДЕАЛИ “НОВИХ ЛЮДЕЙ” Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєю полум’яною, різнобічною теоретичною й політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський показав приклад безстрашності, стійкості, патріотизму й революційної послідовності в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що робити?” запам’ятав у своїх ідейно-значеннєвих проблемах, жанровій складності й...
  13. Твір по романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” відбив суспільну атмосферу, що зложилася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася разночинная інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було настроєно надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х...
  14. Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60 – м років XІX століття. Письменник передав у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема питання про характере й ролі “нової людини”, деятеля в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником...
  15. Базарів – предмет наслідування й ненависті героїв роману И. С. Тургенєва У романі “Батьки й діти” відтворена епоха, що передувала скасуванню кріпосного права. В обстановці кризи різко загострилися суперечки різних поколінь про народ, суспільний лад, мистецтво, релігії… Два покоління, зіставлені Тургенєвим у його добутку, представляють не тільки ідеї двох різних епох, але й зіткнення старої аристократії й революційно настроєної молоді Образ...
  16. Зміна типу героя в російській літературі XIX століття по добутках А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, И. С. Тургенєва Проблема героя свого часу була однієї із самих гострих у літературі XIX століття. Всі великі письменники, так чи інакше, намагалися визначити, якого людини породжує час, хто є виразником найбільш прогресивних ті – чений суспільної думки й що може протиставити особистість юрбі. Зрозуміло, із часом міняється й подання про його героя....
  17. Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману...
  18. Коротка характеристика добутку Батьки й діти Тургенєва І. С Роман І. С. Тургенєва був написаний в 1861 р., а дія в ньому відбувається із травня 1859 по зиму 1860 р. Саме в цей час стає найбільш очевидна криза кріпосницької системи, загострюється суперечка між революціонерами-демократами й лібералами про шляхи порятунку Росії, формується новий тип передового суспільного діяча-різночинця, що “битися хоче”....
  19. Протиставлення “нових людей” старому миру У Чернишевського нерідко можна зустріти психологічний аналіз, що займає підряд дві-три сторінки, довгі й докладно виписані внутрішні монологи героїв; до зображення щиросердечного життя за допомогою різних художніх прийомів автор прибігає часто й регулярно. Психологізм у романі стає безперечною стильовою домінантою. Письменник не боїться знудити читачеві тривалим і докладним психологічним зображенням,...
  20. Роман Н. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману Н. Г. Чернишевського викличе в сучасного парубка, швидше за все, усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова й Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні й ненейтральні кімнати, і в ненейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, увічливість подружжя...
Зображення “нових людей” у добутках І. С. Тургенєва й Н. Г. Чернишевського
«
»