Знищення природи, цивілізації і культури як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу (за новелою Р. Бредбері “Посмішка”)


УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС

ІІ семестр

ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ

УРОК № 60

Тема. Знищення природи, цивілізації і культури як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу (за новелою Р. Бредбері “Посмішка”)

Мета: з’ясувати причини знищення цивілізації в новелі “Посмішка”; розкрити нищівний вплив бездуховності на життя людини; працювати над переказом твору; розвивати зв’язне мовлення; виховувати небайдужість до долі людства.

Обладнання: репродукція картини “Джоконда”, тексти віршів Л. Резніченко, тексти новели.

Там пусто так, как будто этот город

Давно погиб. Лишь здания стоят.

Он никому не нужен и не дорог.

Бесстрастный город, словно мертвый сад.

Л. Резниченко

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

Читання учителем поезії Лариси Резніченко “Город равнодушных людей”.

ГОРОД РАВНОДУШНЫХ ЛЮДЕЙ

Там солнце не восходит, не садится,

Там нет ни летних, ни весенних дней.

Плоды не зреют, не щебечут птицы,

Деревья там привыкли каменеть.

А капли превращаются в крупинки,

А реки погибают подо льдом.

Там осенью в туманно-серой дымке

Фонарь тоскливо стонет за углом.

Там пусто так, как будто этот город

Давно погиб. Лишь здания стоят.

Он никому не нужен и не дорог.

Бесстрастный город,

Словно мертвый сад!..

Що поєднує місто


байдужих людей і місто в новелі “Посмішка”? Наведіть цитати з вірша.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

1. Опитування

– Що таке новела?

– Які твори називають фантастичними?

2. Стислий переказ новели р. Бредбері

III. Робота над темою уроку

1. Робота з текстом

– Коли відбуваються події, описані в творі? (У 2061 році, у майбутньому)

– Зачитайте цитати, в яких описується, як виглядають люди і місто майбутнього?

“Червоні, обвітрені руки”, “засмальцьований, з цупкої мішковини одяг”, “надщерблені філіжанки з несправжньою кавою”, “страхітливий одяг”, “брудні капелюхи”, “зруйновані будинки”, “замість міст – звалища мотлоху, вулиці від бомб ніби після корчування дерев, а половина полів уночі світиться від радіації”.

Висновок тома: “Ми ненавидимо усіх і все”.

– Чи подобається вам таке майбутнє?

– Як ви гадаєте, що трапилося на Землі, що спричинило такі зміни у житті людства? (Війна, екологічна катастрофа могли призвести до руйнації цивілізації, загального розчарування в цивілізації.)

2. Бесіда

– Навіщо так рано на вулиці вишиковується черга? (Щоб сплюндрувати шедевр)

– Чому прийшов хлопчик? (Можливо, з цікавості) Що він знає про картину? (Картину написано дуже давно, на полотні; жінка, що зображена на ній, посміхається.)

– Як сприймаються читачем слова Грігсбі про те, що хлопець розуміється на мистецтві? (Спочатку з іронією, а потім це виявляється правдою)

3. Виразне читання уривку за особами від слів “Том завмер перед картиною” до слів “схлипуючи, том побіг геть…”

– Чим Том відрізнявся від натовпу людей? (Він був людиною, бо розумів красу і силу мистецтва, не міг сплюндрувати прекрасне.)

– Чому хлопчикові дісталась саме усмішка Джоконди? (Це найбільша загадка у картині Леонардо да Вінчі, вона не підлягала знищенню, вона повинна була бути врятована, щоб дати надію людству на відродження.)

– На яку людину очікують у черзі? (“Ще з’явиться тямуща людина, яка її [цивілізацію] підлатає. Запам’ятайте мої слова. Людина з головою… Людина, у якої душа лежить до прекрасного”.)

– Хто може стати такою людиною? (Том, який не втратив якостей справжньої людини, який вміє цінувати прекрасне, а краса, як відомо, може врятувати світ.)

4. Читання вірша М. Лисянського “Посмішка Джоконди”

УЛЫБКА ДЖОКОНДЫ

Летел в её улыбку камень,

Вонзали нож по рукоять.

Посмотрит тёмными зрачками –

И улыбается опять.

Из Лувра выкрали. И даже

На Пикассо упала тень,

Но вновь она на вернисаже

Улыбкою встречает день.

Смеялись флейты,

Пели скрипки

На всех сеансах год подряд,

Чтоб вызвать этот миг улыбки,

Непостижимый этот взгляд.

Умолкло всё, всё притаилось,

На всех ветвях, на всех кустах,

Когда улыбка появилась

У Моны Лизы на устах.

Постичь до дна улыбку надо,

Чтоб увидать в её венце

Измученного Леонардо

С улыбкой на худом лице.

Левша, он сам сработал раму,

Сам врезал в рамку вензеля.

С тех пор улыбкой этой самой

Интересуется земля.

Джоконда властно и коварно

Сквозь линзы стёкол четырёх

Глядит с улыбкой лучезарной

Равно на умниц и дурёх.

Смеётся флейта,

Плачет скрипка –

Не расставались будто с ней,

А легендарная улыбка

Меж тем с годами всё ясней,

Не меркнет и не угасает,

Светлее дня,

Сильнее тьмы.

Джоконда, видно, что-то знает,

Чего ещё не знаем мы!

– Сьогодні б Джоконда плакала, вважає С. П. Швіндлерман, доктор біологічних наук, академік Української екологічної Академії наук.

“Якби великий художник малював Джоконду зараз, через п’ять віків, то вона б плакала. “Сльози” Джоконди ми бачимо у повенях і селях, в “облисілих” Карпатах, у Чорнобильському вибухові, за мить до якого, безпосередньо під 4-м реактором був епіцентр мікроземлетрусу – Природа немовби вказує на людські помилки. Про це варто замислитися всім, на кого дивиться (або в чию душу заглядає) Джоконда”.

IV. Висновок

“Продовж речення”.

Сьогодні на уроці я…:

– звернув увагу на…

– замислився над…

– здригнувся від…

– вирішив…

V. Домашнє завдання

Письмово відповісти на запитання: “Чи врятує краса світ?”



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Знищення природи, цивілізації і культури як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу (за новелою Р. Бредбері “Посмішка”)

Categories: Конспекти уроків

Links