“Журавлі, яких людина шукає усе життя” за твором Я. Кавабата “Тисяча журавлів”

Ясунарі Кавабата є одним з найвидатніших прозаїків минулого століття. У 1968 році японський письменник став володарем Нобелівської премії, яка була йому присуджена за письменницьке мистецтво, що виражало сутність японського національного мислення. Але в чому ж виражається творча самобутність Ясунарі Кавабата?

Справа в тому, що традиційне національне мислення японського народу передбачає цілісне сприйняття оточуючого світу, тобто погляд на любі речі “зовні” і “зсередини одночасно”. Згідно с вченням відомої школи “дзен”,

до якої належав і письменник, кінцевою метою спостерігання завжди повинне бути відчуття єдності з оточуючим світом і подолання свого особистого “я”, яке повинне стати частинкою атмосфери дійсності. В цьому відношенні велику роль відіграє внутрішнє духовне пробудження, відмова від традиційного логічного мислення і інтуїція. Тому в японській літературі та мистецтві центральне місце посідає використання прийомів натяку, які допомагають читачам зрозуміти те, що неможливо побачити зором і осягнути звичайним розумом, а можливо лише зрозуміти серцем. Майже у всіх своїх творах, використовуючи ці прийоми,
Ясунарі Кавабата кожного разу знову і знову відкриває оточуючий світ, роблячи це для себе і своїх читачів. Він звертається до витоків національного мистецтва, до першоджерел японської культури и поєднує самобутні риси стародавніх традицій із власними прагненнями та творчими шуканнями. Ясунарі Кавабата у своїх творах талановито відображає одночасно і традиційне, і нове у житті свого народу, та знаходить для відтворення цього синтезу найбільш виразні і природні форми.

У повісті “Тисяча журавлів”, яка розвиває давні класичні традиції японського народу і національної словесності, письменник порушує проблеми краси і моралі та намагається врятувати сучасне суспільство від деградації духу та втрати моральних цінностей. Хвилювання і тривоги багатьох поколінь, їх естетичні і моральні ідеали дали автору сильний поштовх для творчих пошуків. Ясунарі Кавабата були завжди дорогими і духовні цінності свого народу, і його культурні надбання. А думка про те, що неможливо знищити минуле, що воно існує і буде існувати ще багато століть, що в “давно покинутих місцях ми зустрічаємо втрачений час”, надає особливої і незвичайної забарвленості цій глибокій філософській притчі.

Ясунарі Кавабата впевнений, що зв’язок часів не можна зруйнувати, що наше минуле обов’язково існує в нашому сьогоденні і наскрізь пронизує його своїми незримими променями. Письменник доводить читачам, що він володіє здатністю відтворювати ланцюг часів та відчувати оточуючий світ у всіх трьох вимірах. Минуле, теперішнє і майбутнє він відображає як єдність спогадів героїв повісті, їх вчинків і марень. Ця тривимірність покладена в основу сюжету повісті “Тисяча журавлів”, а втора цього твору можна з впевненістю вважати людиною, яка увесь час шукає своїх журавлів, людиною, яка все життя зайнята пошуками істини, пошуками відповідей на одвічні запитання людства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2.67 out of 5)

“Журавлі, яких людина шукає усе життя” за твором Я. Кавабата “Тисяча журавлів”