“Живе, граціозне, пластично-тонке зображення природи” (М. Некрасов) (за поезією Ф. Тютчева “Я знаю в праосені пору…”) KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ – ПРИРОДА I ЛЮДИНА

5 клас

ПРИРОДА I ЛЮДИНА

ДЖ. KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ

“Живе, граціозне, пластично-тонке зображення природи” (М. Некрасов) (за поезією Ф. Тютчева “Я знаю в праосені пору…”)

Кожна пора року прекрасна по-своєму. Але творчі натури чомусь особливо полюбляють осінь. Може, тому, що вона милує око своїм золотавим блиском, величним різнобарв’ям спокійних кольорів та відтінків. Про осінь писали багато постів. Серед них і російський майстер слова Федір Іванович

Тютчев.

Є у поета вірш, який не може не сподобатися. Це – “Я знаю в праосені пору…”. За допомогою слів поет відтворює дивовижну красу осені. Він змальовує період, який називають “золотою осінню”. Природа стоїть, наче зачарована, в золотих шатах, повітря бринить свіжістю і прозорістю, а вгорі пролітає легка павутина бабиного літа. І народжуються дивовижні рядки:

Я знаю в праосені пору,

Таку коротку і ясну.

Повітря чисте, день прозорий,

І вечір зве в далечину.

(Переклад Ю. Клена)

Звичайно, восени завжди усі сумують за теплим літом. Але у вірші Ф. Тютчева не відчувається

цього суму. Перед очима читача простяглося широке й безмежне поле, “де серп гуляв і падало колосся”, а зараз стоїть борозна. І складається враження, що природа, втомившись від важкої літньої праці, нарешті спочиває, готуючись до наступних жнив:

Не чути птиць, повітря захололо,

Далеко ще до перших сніжних хуртовин,

Блакить прозора й тепла ллється з височин

На стомлене і тихе поле.

(Переклад Ю. Клена)

Та вже стає ледь відчутним холодний подих матінки-зими, яка тихенько наближається. Тому й хочеться насолодитися благодаттю, спокоєм, величчю природи.

Автор неодноразово підкреслює незримий зв’язок людини з природою. Адже восени люди, зібравши урожай, теж відпочивають, готуються до майбутніх польових робіт.

Спокійний, розмірений настрій вірша спонукає до роздумів, до бажання поринути в осінню тишу і милуватися цією незбагненною красою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

“Живе, граціозне, пластично-тонке зображення природи” (М. Некрасов) (за поезією Ф. Тютчева “Я знаю в праосені пору…”) KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ – ПРИРОДА I ЛЮДИНА