Життєвий подвиг В. Стуса ВАСИЛЬ СТУС

ВАСИЛЬ СТУС

Життєвий подвиг В. Стуса

Є в нашого народу улюбленці, яких він носить у серці, до яких звертається в скруті. Здебільшого це не воїни, не герої. Ім’я їм – легіон. Професія – мученики. Люди не забувають тих, хто життя віддав за други своя. Може, тому ім’я Василя Стуса повернулося до українців не тільки як ім’я поета, а як ім’я людини, що зійшла на Голгофу за щастя рідної країни…

Тернистий шлях почався 4 жовтня 1966 року. Талановитий літературознавець, аспірант публічно висловив протест проти арештів інтелігенції.

Приводом стала фальшива кримінальна справа Сергія Параджанова, відомого кіномитця. Із аспірантури Стуса виключили відразу, шість років велося переслідування. Людину ламали психологічно, лишили без роботи, сподіваючись, що переможуть. Не зламали. У 1972 році, 12 вересня, пролунав вирок: 5 років таборів суворого режиму, 3 роки заслання. Знов “привітна” Колима розкрила обійми для інакодумця. Чим же завинив Василь Стус? Тільки тим, що понад усе любив Україну, хотів бачити її дійсно вільною, боровся з офіційною брехнею, не міг мовчати, коли гинули кращі її діти. У 1970 році загинула художниця Алла Горська. Василь
Стус відчув, як кільце смерті стягується коло нього. Він пише вірш “Пам’яті А. Г.”:

Ярій душе. Ярій, а не ридай…

…Усім нам смерть судилася зарання…

Розлука з батьківщиною була болісною й довгою. Що підтримувало його? Пам’ять, спогади про Україну, сни, у яких він знов був там, “у днях забутих”, де

Сонця хлюпочуться в озерах,

Спадають гуси до води,

В далеких пожиттєвих ерах

Мої розтанули сліди.

Убивці дочекалися амністії, а патріот Стус відбув повний строк. 1979 року він повертається до Києва, а у жовтні 1980-го знов опиняється за гратами. Тирани бояться нескорених, незламних. Рік Стуса тримали в одиночній камері. Не зламали – і ось новий вирок: десять років таборів, п’ять – заслання. Знущання було витонченим: гноблячи тіло, не забували про душу – забирали кожний написаний вірш, кожний рядок, кожний переклад. Посміхаючись, сказали, що все спалено.

За таких обставин можна стати звіром, можна – богом. Це залежить від глибинних властивостей, притаманних людині. Еллініст Лосєв у таборі написав одну з найкращих робіт з міфології. Літературознавець Бахтін – фундаментальну працю по теорії літератури. Василь Стус вивчив французьку й англійську мови, перекладав Рембо, Бодлера, Кіплінга, Рільке, Гете. І написав свої найкращі вірші – про Україну, про кохання, про дружину й сина, яких бачив тільки вві сні. Моторошно стає, коли читаєш:

Наснилося, з розлуки наверзлося,

З морозу склякло, з туги – аж лящить.

Над Прип’яттю світання зайнялося –

І син біжить, як горлом кров біжить.

Без надії на життя, але з вірою в повернення до батьківщини, хоч після смерті, стояв у своєму великому стоянні Василь Стус.

…Він помер у ніч з третього на четверте вересня 1985 року в карцері ВС-389/36. Прах його повернувся в Україну 16 листопада 1989 року. Присутні були понад сто тисяч українців…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Життєвий подвиг В. Стуса ВАСИЛЬ СТУС