Життєвий і творчий шлях – ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ”

ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО

§ 2. ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ”

Нічого з того, що створював Вольтер, не минало нас.

Ж. Ж. Руссо

Усякий натхненний розум наслідує Вольтера.

О. С. Пушкін

Французи нерідко називають XVIII ст.- століттям Вольтера. Таким чином вони підкреслюють значення не лише його наукових та художніх творів, а й самої непересічної особистості митця. Він мав право називатися “патріархом просвітителів”. Його геній осяяв добу Просвітництва, і майже всі мислителі тієї епохи вважали себе його учнями.

Життєвий і творчий шлях

Вольтер – літературний псевдонім. Справжнє ім’я письменника – Франсуа Жан-Марі Аруе. Народився він 21 листопада 1694 р. у заможній родині нотаря. Освіту здобував у королівському єзуїтському коледжі. Згодом письменник суворо засудив аристократичну школу, в якій навчався: “Для мене була загадкою навіть та країна, де я народився; я не знав ні основних законів, ні потреб, ні турбот моєї батьківщини; не знав нічого з математики й нічого про гідну того філософію. Я знав тільки латину й дурниці”. Ще в дитинстві Франсуа виявив здібності до літератури, багато читав, намагався складати вірші і мріяв про славу драматичного поета. Але по закінченні коледжу батько примусив сина навчатися у школі правознавства. У двадцять три роки юнак уперше потрапив у Бастилію – королівську

в’язницю. Причиною майже річного ув’язнення були сатири на герцога Орлеанського, тодішнього регента Франції. У Бастилії Аруе написав трагедію “Едіп” і підписав її ім’ям, яке згодом стало всесвітньо відомим – Вольтер. Трагедія мала гучний успіх, Вольтеру пророкували славу Корнеля.

Наступний твір письменника, поема “Ліга, або Генріх Великий”, був надрукований уже за кордоном: через те, що Вольтер викликав на дуель аристократа, письменника знову ненадовго ув’язнили, а потім вигнали з Франції. Три роки він перебував в Англії, де вивчав філософію Локка, наукові праці Ньютона, творчість Шекспіра. “Я був першим, хто наважився зрозумілою мовою розтлумачити своєму народові відкриття Ньютона. Коли ж я похвалив Локка, здійнявся галас і проти мене, і проти нього”,- згадував письменник пізніше.

Повернувшись до Франції, Вольтер оприлюднив “Листи про Англію”, яким паризький парламент виніс вирок: спалити книгу у вогнищі. У “Листах” Вольтер розповідав про політичну систему Англії та засуджував абсолютизм у Франції.

Близько п’ятнадцяти років він прожив у Сиреї – маєтку своєї приятельки маркізи де Шатле. Тут він писав наукові праці з математики та філософії, трагедії, комедії, поеми, повісті. Прусський король Фрідріх II писав: “Ні, звичайно, не одна людина здійснює цю величезну роботу, яку приписують пану Вольтеру. У Сиреї живе ціла академія, до якої запрошені найкращі. Там мешкають філософи, які перекладають Ньютона, епічні поети, Корнелі, Катулли, Фукідіди, і праці цієї академії видаються під ім’ям Вольтера, так, як перемоги цілої армії приписують одному полководцю”.

Серед великої кількості наукових та художніх творів, написаних у Сиреї, цикл філософських повістей, знамениті трагедії “Заїра” і “Фанатизм, або Пророк Магомет”, сатирична поема “Орлеанська діва”.

У 1749 році, після смерті своєї покровительки Емілії де Шатле, Вольтер приймає запрошення Фрідріха II і переїжджає у Потсдам, де був розташований двір прусського короля. Тут він написав статті для “Енциклопедії”. Проте головна мета його перебування у Пруссії – втілити давню мрію: створити модель ідеального управління державою. Мрії здійснитися не судилося: посварившись із Фрідріхом, Вольтер залишає двір і від’їжджає з Пруссії.

У 1755 році він купив маєток Ферней. Дім Вольтера став надзвичайно популярним серед європейської інтелектуальної еліти. Сам Вольтер називав свій маєток “європейським заїжджим двором”.

У Фернеї він багато та плідно працював. Вражає різнобічність його інтересів: праці з історії далекої Росії, “Філософський словник”, філософські поеми, трагедії – далеко не повний перелік того, що створив Вольтер у той період свого життя. Однак він знаходив ще й час та можливості не втрачати зв’язок зі світом, впливати на громадську думку всієї Європи. Європа ж поштиво називала його “король Вольтер”.

Широкого розголосу набула участь Вольтера у справі протестанта Жана Каласа з Тулузи. Син Жана Каласа, заплутавшись у боргах, укоротив собі віку. Хтось пустив чутку, що батько вбив сина за те, що той хотів стати католиком. Жана Каласа звинуватили у злочині проти християнської віри, заарештували, мордували, а потім стратили на головній площі міста. Дізнавшись про цю історію від удови Каласа, Вольтер узявся викрити суддів, які “колесували безневинну людину”. Уряд змушений був визнати правоту Вольтера. Вирок скасували й виправдали Жана Каласа – посмертно. Збереглися й інші приклади, коли “король Вольтер” ставав на захист людини в боротьбі з церквою.

У 1778 році Вольтер приїхав до Парижа, де йому влаштували тріумфальну зустріч. І хоча філософу було на той час уже 84 роки, він повернувся в рідне місто, щоб утілити нові творчі плани. Так, він спонукав Французьку академію взятися за упорядкування академічного словника французької мови. Сам Вольтер планував упорядкувати слова на букву А. Але роки взяли своє. Через три місяці після повернення в місто своєї юності Вольтер помер. Тіло його за наказом уряду вивезли й поховали у провінції Шампань. Під час Французької революції прахВольтера перенесли у Пантеон, а на надгробку викарбували: “Він підготував нас до свободи”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Життєвий і творчий шлях – ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ”