Жан-Батіст Мольєр “Міщанин-шляхтич”

“Сміх часто буває посередником у справі відрізнення істини від обману”. В. Г. Бєлінський Новий художній напрям у літературі XVII ст. – класицизм – знову, як І попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин-шляхтич” стала втіленням рис класицизму (лат. сіазаісиз – зразковий), якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів (поділ на високі, середні, низькі), культ розуму, гармонійність форм.

Основою класицизму є раціоналізм,

представники якого вважали, що краса тп істина досягаються через розум. У класицизмі, як літературному напрямі, в драматургії існувало правило трьох єдностей: дії (головна дія не повинна перериватися не пов’язаними з нею прямо подіями та епізодами), часу (події повинні завершуватися протягом однієї доби), місця (місце дії залишається незмінним).

На противагу бароко, якому характерні пишність і піднесеність стилю, представники класицизму подали сувору композицію, ясність і точність мови.

До низького жанру в ієрархії жанрів класицизму відноситься комедія (грецьк. копюаіа: від котоз – весела процесія

і оае – пісня) – драматичний Твір, у якому засобами комічного (гумору, сатири, іронії, сарказму та ін.) розвінчуються негативні явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи в людині. Героями комедії є представники середнього і низького класів. Комедія як жанр поділяється на комедію-балет, комедію ситуацій, комедію характерів, комедію масок тощо). П’єса Мольєра “Міщанин-шляхтич” має риси комедії-балету, У якій поєднується слово, танець, пантоміма, Музика, образотворче мистецтво, і риси комедії характерів, побудованій на викритті рис характеру, що викликають сміх.

Комедія “Міщанин-шляхтич” породжує безмежжя питань, серед яких і таке: які суспільні явища штовхнули Мольєра на створення цього епохального твору?

Мабуть, головною причиною написання комедії “Міщанин-шляхтич” стала життєва потреба суспільства в утвердженні в житті і мистецтві світлого розуму, логіки, суворого порядку і моральності.

До Мольєра найвідоміші письменники доби класицизму Корнель і Расін у своїх творах стверджували, що справжня людина в будь-якій ситуації чинитиме відповідно до вимог здорового глузду й обов’язку, хоч через це страждатимуть її почуття. На відміну від своїх попередників, Мольєр йде далі: він стверджує, що серце і розум мають бути в гармонії, тому й не тільки простофіля Журден висміюється в п’єсі, але й аморальний аристократ Дорант з холодним егоїстичним розумом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Жан-Батіст Мольєр “Міщанин-шляхтич”