Збирання та дослідження загадок

Історія збирання і дослідження загадок порівняно коротка. Спеціальну увагу на цей жанр збирачі фольклору звернули у 40-х роках 19 ст. Лише поодинокі приклади зафіксовані у збірнику М. Лучкая “Grammatica Slavo – ruthena” (Будапешт, 1830), “Учёных записках Московского университета” (1834), газеті “Молва” (1835). Вперше окремо 60 загадок подав Г. Ількевич у збірнику “Галицькі приповід ки і загадки” (Відень, 1841), 175 українських і 150 сербських загадок опублікував І. Головацький у книзі “Вінок русинам на обжинки” (Відень, 1847). Перший окремий збірник

“Малоросійські та галицькі загадки” уклав і видав у 1851 р. у Києві О. Сементовський. Сюди увійшло 380 творів, а у доповненому виданні “Малоросійські загадки” (СПб., 1872) їх налічувалось 475. Чимало текстів друкувалось у збірниках М. Закревського “Старосветский бандуриста” (Москва, 1861, Кн. 2), М. Номиса (М. Симонова) “Українські приказки, прислів´я і таке інше” (СПб., 1864), П. Чубинського “Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край” (Т. 1, СПб., 1877), І. Манжури ” Казки, прислів´я і т. п., записані в Катеринославській і Харківській губерніях” ( Харків, 1890), М. Костомарова
“Нова збірка народних малоруських приказок, прислів´їв, помовок, загадок і замовлянь” (Одеса, 1890). Деякі тексти подано у збірниках Б. Грінчен-ка, Ф. Колесси, В. Гнатюка та ін. На початку 20 ст. вийшли окремі збірки паремій, укладені М. Зіронькою “Українські приказки та загадки ( Київ, 1908), А. Онищуком “350 загадок молодим і старим на забаву” (Коломия, 1911) та ін. Перше наукове видання загадок радянського періоду – “Загадки” (1962), здійснене І. П. Березовським. До наукового дослідження загадок в Україні в 19 ст. вперше звернулись О. Потебня і О. Сементовський, які пов´язували цей жанр з міфотворчістю і називали “малим міфом”, що потребує відповіді. Після них до вивчення жанру звернулись прихильники міграційної школи в Україні (зокрема М. Сумцов), які шукали витоків загадок у церковній та художній літературі. Помітне місце займає праця І. Франка “Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних”. У радянській фольклористиці найпомітніші дослідження М. Рибникової, І. Колесницької, В. Аникіна, В. Митрофанової. Перша вагома праця – П. Попова – стаття до двотомника “Українська народна поетична творчість” (Київ, 1952). На сучасному етапі дослідження жанру найпомітнішими є праці М. М. Пазяка, І. Березовського та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Збирання та дослідження загадок