Залізна логіка головного героя та основні принципи дедуктивного методу

Твір за повістями Артура Конан Дойла. Вперше в літературі твори, в центрі яких було розгадування таємниць, з’явилися у Едгара По, але насправді засновником детективного жанру справедливо вважати англійського письменника Артура Конан Дойла. Він написав цей цикл оповідань і повістей про приватного детектива Шерлока Холмса. Загадки і таємниці завжди приваблюють і захоплюють. За звичаєм літературні герої дізнаються про таємниці безпосередньо беручи участь у подіях або ж з розповідей інших героїв. Розгадкою таємничих історій, зіставляючи

факти і вибудовуючи логічні ланцюжки, в Конан Дойла займається, практично не виходячи зі свого робочого кабінету на Бейкер-стріт, розумний і спостережливий детектив – Шерлок Холмс.

Він на очах у свого приятеля – доктора Ватсона – підновляє описує картину події, ніби сам був на місці злочину.

Коли Шерлок Холмс, Вперше побачивши людину, розповідає масу деталей про його життя, це більше схоже на фокус, від якого не перестає дивуватися Ватсон. Така унікальна здатність Шерлока Холмса в кожному оповіданні і щоразу викликає у читача захоплення. Так, у “Союзі рудих” про клієнта, який тільки-но з’явився

і в якому Ватсон не помічає нічого особливого, Шерлок Холмс розповідає багато цікавого. Наприклад, “містер Уілсон у свій час заробляв фізичною роботою, він нюхає тютюн, він – франкмасон, і протягом останніх кількох місяців йому доводилося багато писати”. Всі ці висновки побудовані на реальних спостереженнях і легко пояснюються героєм: “Ваші руки розповіли мені про це. Ваша права рука більше лівої. Ви працювали нею, і м’язи на ній стали більшими. Про франкмасонства здогадатися неважко, оскільки ви носите запонку із зображенням дуги й кола. І лише в Китаї могла бути витатуйована рибка, що красується на вашому правому зап’ясті “.

На очах у здивованих читачів і не менш здивованого Ватсона, Шерлок Холмс вкотре доводить, що основний принцип дедуктивного методу полягає в розпізнаванні самих дрібних деталей, зіставленні фактів, вибудовуванні логічної послідовності. А гарне знання життя і багатий досвід дозволяють Шерлоку Холмсу “створювати диво”. Будь-яка дрібниця стає зачіпкою, ниточкою, яка призводить до розгадування злочину.

Можливості розуму не мають меж – ось головна думка автора, яку він стверджує за допомогою Шерлока Холмса. Потрібно тільки навчитися користуватися цими можливостями, чого і прагне навчитися доктор Ватсон. І хоча Шерлок Холмс стверджує, що він тільки приватний детектив, а в першу чергу він вчений, дослідник, саме такі методи в повсякденному житті найчастіше використовують вчені. Розслідування злочинів – це лише окремий випадок, коли використовується логічний підхід. Оволодіння дедукцією і здатністю логічно мислити стануть у пригоді кожній людині. Тому читачів багатьох поколінь так приваблюють розповіді про Шерлока Холмса.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Залізна логіка головного героя та основні принципи дедуктивного методу