ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Чч. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “НА ПОЛОНИНІ” І ВІРША “КАРПАТИ”. ЗАГАДКИ

Мета: закріплювати літературну вимову звука ; удосконалювати навички свідомого виразного читання; ознайомити учнів з життям та працею чабанів у гірській місцевості нашої країни; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до Батьківщини.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над чистомовкою

Чі-чі-чі, чі-чі-чі!

Сидить Оля на печі.

Чі-чі-чі, чі-чі-чі!

Розтопили у печі.

Чі-чі-чі, чі-чі-чі!

Напечемо калачі.

Чу-чу-чу, чу-чу-чу!

Я сама їх напечу.

Ча-ча-ча,

ча-ча-ча!

Дали Олі калача.

Л. Лозован

2. Робота над скоромовкою

ЧАЛАПКАЛО

Чап-чалап чалапкало

Маленькими чалапками

Й, нарешті, причалапкало

Оте мале чалапкало,

Бо, як кудись чалапкаєш,

То завжди причалапкаєш.

Є. Гуцало

ІІІ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Гра “упіймай слова зі звуком “

В чаплі чорні черевички.

Чапля чапа до водички.

У саду живе шпачок,-

Чорна шапочка й бочок,

Чорні крильця,

Чорна спинка,

Чорний весь, мов та вуглинка.

В. Поленок

2. Звуко-буквений аналіз слова черевички

– Назвіть послідовно

всі букви в слові, звуки; побудуйте звукову модель слова; викладіть слово з букв розрізної азбуки.

Фізкультхвилинка

Віє вітер нам в лице,

Захиталось деревце.

Вітер віє тихше, тихше,

Деревце все вище, вище.

IV. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (С. 90-91)

1. Розвиток мовлення

Бесіда супроводжується демонструванням ілюстрацій.

– На заході нашої країни розкинулися мальовничі гори Карпати. Місцеві жителі займаються розведенням овець. Вівці – дуже корисні свійські тварини. Вони дають вовну, з якої можна виплести теплі речі, або виткати тканину. Смачне овече м’ясо. Молоко, з якого виготовляють сир, ще називається бринзою. Доглядають за вівцями вівчарі. Праця вівчарів нелегка. Навесні, коли гірські полонини (луки) вкриваються соковитою травою, чабани (вівчарі) женуть отари овець високо в гори і там випасають їх до зими. Тільки на зиму чабани повертаються в рідні села. Колись вони були повністю відрізані від цивілізованого життя, а зараз мають можливість слухати радіо, дивитися телевізор, читати газети і книжки, користуватися Інтернетом. Вівчарі в горах люблять співати пісні, грати на народному інструменті – трембіті. Звуки трембіти чути далеко в горах, вони долинають і вниз, у села, де живуть сім’ї вівчарів.

2. Опрацювання тексту “на полонині”

Читання тексту вчителем

– Хто прийшов до чабанів?

3. Словникова робота

Смереки, смерічки – хвойні дерева, схожі на ялини.

4. Гра “Бджілки”. самостійне напівголосне читання тексту учнями

– Де чабани пасуть овечі отари?

– З ким Марічка іде в гості до вівчарів?

– Що вони їм несуть?

– Як чабани зустріли дівчинку?

– Про що лунатимуть увечері пісні?

– Яка річка згадується у тексті?

– З якої букви пишеться назва річки?

5. Опрацювання вірша “Карпати”

1) Читання вірша вчителем.

2) Колективне читання вірша вголос.

3) Читання вірша окремими учнями.

4) Гра “Знайди риму”.

Навесні – голосні, гудуть – ідуть.

6. Робота над загадками

– Прочитайте загадки. Який зміст прихований у цих загадках? (По небу блукали, пропливали хмари, з них пішов дощ, і вода збігла в річку.)

– Чому в загадках говориться про овечок, хмари та вату? (Бо вівці, вата і хмари чимось подібні між собою – білі, пухнасті.)

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра “Закінчи речення”

– Сьогодні на уроці ми дізналися…

– Найцікавіше було…

– Найбільше я запам’ятав…

– Удома розкажу…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Чч. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “НА ПОЛОНИНІ” І ВІРША “КАРПАТИ”. ЗАГАДКИ