За якими запонами живуть у світі Джунглів? (За казкою Р. Кіплінга “Мауглі”)

Закони Джунглів суворі. Виживає найсильніший. За законами Джунглів, наприклад, навіть грізний тигр Шер-Хан не може змінювати місце полювання, нікого не попередивши. Батько Вовк каже, що Шер-Хан і так накоїв багато лиха. Ось і зараз він полює на людину, а це ніяк “не личить мисливцеві”. Закони Джунглів жорстокі навіть щодо самотнього Вовка Акели, Ватажка Зграї. Дванадцять років він водив стаю. За цей час ніхто з Вовків не потрапив у пастку, нікого не було покалічено. Це був справжній Ватажок – мудрий, сильний, чесний, хоробрий. Але варто було

схибити один раз, як Зграя відмовилась йому підкорятися. Тим більше, що втрутився підступний Шер-Хан. “Ви маєте вбити мене тут, на Скелі Рад, – казав Акела, звертаючись до Вільного Племені і до Шер-Ханових шакалів. – …Хто візьметься покінчити з Самотнім Вовком?..” Такі жорстокі слова пролунали на Скелі Рад не випадково. Вони були підказані суворою дійсністю, законами Джунглів.

Але водночас із такою суворістю сусідують співчуття і милосердя. Шер-Хан вимагав віддати йому Людське дитинча, але Акела запропонував тигрові своє власне життя за життя Мауглі. Він нагадав про честь Зграї і запевнив,

якщо Мауглі вільно піде до своїх, він, Акела, жодним зубом їх не займе. Він урятував хлопчика. Минуло небагато часу, і в грізному бою з рудими собаками Мауглі допоміг Акелі і врятував Зграю. Помираючи, старий Акела сказав: “Я зобов’язаний тобі життям. А сьогодні ти врятував Зграю, так само як колись я врятував тебе…”

А хіба ми, люди, не вживаємо вислів “жити за законами джунглів”? Варто падати, як чинили люди в боротьбі за золото, коштовності, які були сховані під землею, у безлюдному зруйнованому місті. Навіть жахливий старий Білий Кло-Гіук розумів, що скарби несуть смерть і що Мауглі не варто повторювати приклад тих жалюгідних людей, які заради золота готові жертвувати власним життям.

У мешканців Джунглів дивним чином переплітаються жорстокість і милосерді, нещадність і зворушлива чуйність. Коли Бандар-Логи викрадають Мауглі, і чорна пантера Багіра, і ведмідь Балу, і пітон Каа поспішають йому на допомогу. Допомагає навіть Шуліка Гіль. Він скрикнув від здивування, коли побачив міопця, якого тягнули мавпи на верхівку дерева, і почув Владичне Слово Шулік: Ми однієї крові – ти і я!” Це він оповістив Багіру і Балу, куди понесли мавпи хлопця. Вперше в житті Багіра билась до загину, не за своє життя, а рятуючи Мауглі від мавп.

Коли Мауглі було врятовано з мавпячого полону, він сказав кам’яному пііопу Каа: “Ми однієї крові – ти і я! Цієї ночі ти врятував мене від смерті. Моя здобич буде твоя здобич, коли ти будеш голодний…” У відповідь Каа сказав, що V Мауглі хоробре серце, і поквапив його: “А тепер швидше йди зі своїми друзями. Не треба, щоб ти дивився на те, що зараз тут відбудеться…” Мала відбутися жорстока розправа Каа над мавпами. Що тут вдієш: такий закон Джунглів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

За якими запонами живуть у світі Джунглів? (За казкою Р. Кіплінга “Мауглі”)