На з’їзді друку було розглянуто різноманітні форми “відзначення” ювілею: і висунуте в “Промови” пропозицію. У. Р. Чорткова видати написане Толстим протягом останніх двадцять п’ять років без цензурних вилучень, і проекту не А. Хирьякова – звернутися до журналістів всіх країн й разом із протестом проти страти. У. Р. Богучарський настійно рекомендував заснувати у Петербурзі літературний будинок-музей Л. М. Толстого, точніше, “музей Толстого та її епохи” для “пізнання ідейній Росії за багато десятиліть”. У. Я. Богучарський
обстоював необхідність об’єднання діячів пресі й літератури. Існуючі літературні організації – Літературний фонд, Каса взаємодопомоги літераторів та закордонних вчених, петербурзьке Літературний суспільство – повинні з ініціативи з’їзду об’єднати літераторів “найрізноманітніших політичних, соціальних, філософських та інших поглядів” навколо імені Льва Толстого, письменника “як позапартійного, а й у всьому складу своєї постаті НАДпартийного і СВЕРХпартийного!”. Ця центральна думку Богучарского, натхненно виголошена ним знову й у фінальній частині доповіді: “З’єднаємо
зусилля. Нехай газети почнуть заклики до пожертви… і честь почину у цій важливій і потрібному для всій Росії справі, буде належати вам, добродії, членам першого всеросійського з’їзду друку!”, – пролунала у його статті про Л. Товстому ювілейного числі журналу “Минулі роки”. Після тривалих дебатів, у яких виступило шістнадцять ораторів, попри обвинувачення петербурзьких журналістів у бажанні з допомогою імені Л. Толстого влаштувати собі літературний клуб, з’їзд друку прийняв саме цю пропозицію. Крім широко обсуждавшейся програми заходів у “ознаменування” ювілею великого на першому з’їзді журналістів було поставлено і такі суто професійні завдання. З ім’ям Льва Толстого, говорилося з’їзд, треба “зв’язати ідею морального вдосконалення діячів російській пресі шляхом устрою корпоративних судів честі”. Перший Всеросійський з’їзд російській пресі ввійшов у історію російської журналістики як Толстовський з’їзд. У опублікованих “Постановах і побажання Першого Всеросійського з’їзду друку” було програма святкування 28 серпня 1908 року і початку жовтня, по закінченні літніх канікул. На виконання постанов з’їзду було засновано діючу виконавчий орган – Комітет (з осіб), який очолив М. М. Ковалевського, товаришами голови стали П. М. Мілюков і М. М. Федоров, секретарями – У. У. Водовозів і М. А. Стахович, скарбником – З. А. Венгеров. До складу комітету увійшли ще невеликі: М. Ф. Анненський, Ф. Д. Батюшков, У. Я. Богучарський, Р. До. Градовский, У. Р. Короленка. Надалі склад Комітету зазнав певні зміни: до нього були кооптовані Л. М. Андрєєв, Р. У. Плеханов і (заочно) А. М. Горький, але він відмовився, і тоді замість нього на роботі взяв участь Д. З. Мережковський. Комітет Всеросійського з’їзду журналістів, який заклав основу фонду імені Л. М. Толстого, розіслав в численні газет і журналів прохання помістити безплатно його звернення про збір пожертвувань на музей великого письменника. І вже два тижні 50 столичних і провінційних видань відгукнулися цей заклик. Журналісти пишалися, що їх “частку випала рідкісна честь” – “викинути почесне прапор своєму старійшино”, друкували відозви до суспільства, обіцяючи, що й “про найменших пожертвуваннях усеросійська печатку даватиме всенародні звіти”. Петербурзькі журнали “Минулі роки”, “Російське багатство”, “Сучасний світ”, газети “Слово”, “Йдеться”, “Сучасне слово”, “Щоправда життя” і “Наша газета”, московські “Російська думка” і “Росіяни відомості” приймали пожертвування, публікували звіти. За даними У. Я. Богучарского, через редакцію журналу “Минулі роки” надійшло 170 крб. 35 коп., яке видавець М. У. Мєшков пожертвував 300 крб. Через редакції “Промови” надійшло 533 крб. 72 коп., “Сучасного слова” – 382 крб. 67 коп., “Слова” – 115 крб. 65 коп., “Російського багатства” – 53 крб. 50 коп., “Російських відомостей” – 243 крб. 98 коп., “Сучасного світу” – 157 крб. 25 коп.; серед учасників з’їзду було зібрано 92 крб. 11 коп.; що виник 1906 р. профспілка хронікерів перерахував залишок каси – 10 крб.; газета “Волжско-Камская мова” – 2 крб. і стільки ж А. У. Тыркова, До. У. Недзвецкий пожертвував 195 крб. і не відомий громадянин – одну фінську марку. Отже, добровільні пожертви людей із різних верств українського суспільства дорівнювали у середині жовтня 1 200 рублів з копійками і навіть однієї фінської маркою. Також комітет з’їзду друку звернувся до редакції газет і журналів із проханням вислати ювілейні номери зі статтями про Товстому (дв
і примірника) на адресу редакції журналу “Минулі роки”; аналогічні звернення були розіслані й опубліковано у багатьох європейських виданнях. У відповідь було доставлене безліч газет та журналів усіма мовами, зокрема естонською, українському, вірменському, татарською тощо. буд. Надіслані газети із усіх країн Європи, з Цейлону, з Індії, Китаю, Японії. Редакції висилали номери своїх видань з ювілейними матеріалами, і про нових надходженнях регулярно повідомляли журнали “Вісник Європи”, “Російське багатство”, “Минулі роки”: у вересні надійшло 249, у листопаді – 332, з-за кордону прийшло 67 видань.
