З історії створення трагедії “Фауст”


Гете працював над “Фаустом” 60 років. Уперше думка про написання трагедії з’явилася наприкінці 60-х років XVIII ст., коли авторові було 23-24 роки, а закінчив він цей Твір на початку 30-х років XIX ст. Протягом усього життя поет уперто збирав для “Фауста” кожен “пророчий натяк історії”. Майже всі “бурхливі генії”, як називали письменників “Бурі й натиску”, написали свого “Фауста”, та неперевершеним лишився ” Фауст ” Гете.

“Фауст” – найвизначніше творіння Гете, найвеличніше явище світової поезії, бо в ньому з великою художньою майстерністю змальовано не якийсь певний життєвий конфлікт, а послідовний ланцюг глибоких конфліктів, що сталися упродовж одного життя. Трагедія, яка суперечила традиційним канонам драматургії, стала новим словом в історії драматичного мистецтва.

Тема, жанрові та художні особливості трагедії “Фауст”

Тема “Фауста” – роздуми над історією людського суспільства, метою соціального буття людства і окремої людини, над загальним ходом історії. Такий грандіозний задум вплинув і на жанрові особливості твору. За формою “Фауст” написаний для сцени, за обсягом – ні.

Жанр “Фауста” визначити важко, бо в ньому співіснують ознаки різних жанрів: “Пролог на небі” має риси середньовічної містерії; сцену появи Фауста в кімнаті Маргарити написано як ліричний


етюд; стосунки Мефістофеля і Марти змальовано в стилі німецького шванка (жанр міської середньовічної літератури сатирично-дидактичного характеру); Авербахів склеп, де розважається веселе товариство, і відьмина кухня – відверто комічні й реально-побутові сцени; останні хвилини життя Маргарити в сцені у в’язниці зображено засобами трагедії. Трагедією назвав свій твір і автор, літературознавці ж визначають “Фауста” як драматичну поему або як філософсько-ліричну трагедію.

Проблемним залишається й питання про стиль “Фауста”. У сучасній літературознавчій науці вважається, що стиль цього твору не піддається чіткому визначенню. Не можна

Беззастережно стверджувати, що трагедія Гете створена за законами класицизму, романтизму чи реалізму. її відзначає художній універсалізм, бо твір має різні стильові елементи: перша частина “Фауста”, де зображено мікросвіт, написана загалом у реалістичній манері, у другій частині автор вдається до романтичної, умовної форми, широко використовуючи алегоричні та символічні засоби зображення.

Композиція трагедії порушує класицистичний канон трьох єдностей. Гете використав у ній свій улюблений принцип вільної композиції, коли твір нагадує ланцюг самостійних, замкнених у собі елементів. Трагедія починається трьома прологами. Перша її частина складається з 25 сцен, друга має чіткішу зовнішню структуру – складається з п’яти дій. Час, протягом якого відбуваються події трагедії,- 3000 років, від Троянської війни до XVI століття. До того ж перша частина має багато рис сучасного авторові життя, а у другій події розгортаються на великому просторі протягом кількох століть. Про життя головного героя розповідається в двох часових планах – ретроспективно і в теперішньому часі. Побутові сцени поєднуються з фантастичними та історичними, а епохи вільно заступають одна одну.

Особливістю трагедії є її композиційні паралелі. У “Фа-усті” немає жодної картини, до якої автор не знайшов би прототипу – в легендах чи у власній біографії. Літературними джерелами “Фауста” вважають давньоєгипетський епічний діалог “Суперечка розчарованого зі своєю душею” (ХХП-ХХІ ст. дон. Є.), Біблію, Старий Завіт, “Книгу Іова” (Уст. до н. е.), “Повість про доктора Фауста, знаменитого чаклуна і чорнокнижника, про його договір із дияволом, його пригоди й діяння, про заслужену кару йому, запозичена головним чином із його паперів” (1587) та легенди про Симона-мага, які викладено в Новому Завіті (“Діяння апостолів”, розд. 8), в апокрифічних діяннях Петра і Павла, у давньохристиянському романі “Клементина” (IIст. н. е.).

Традиційно детально розглядається середньовічна Легенда “Про доктора Фауста”, бо майже всі зображені в ній події і постаті є у “Фаусті” Гете. Досить часто також проводять паралелі між трагедією та особистим життям Гете. Прикмети особистого знаходять уже в “Пролозі в театрі”, історію Маргарити пов’язують із Фрідерікою Бріон (саме ім’я Маргарита Грет.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


З історії створення трагедії “Фауст”

Categories: Нові твори

Links