Недалеко від містечка Волинци Вітебської губернії жив корчмар по імені Авром-Шмуель зі своєю бабою дружиною. Дітей у них не було, так що всі їхні турботи були про корчму. Там усе втримувалося у зразковому порядку. Великий питний зал завжди чисто прибраний, навіть

Майже у кожному українському містечку, найчастіше на старому єврейському цвинтарі, є могила якого-небудь цадика.

Як правило, над такими святими могилами побудовані маленькі склепи-будиночки, які звичайно називають огель, цион або просто штибл, тобто будиночок. Ці могили прийнято

Жив колись великий мудрець у Землі Ізраїльської по імені раби Иегуда Анаси. Раби Иегуда Анаси був більшим знавцем Тори, і слава про його мудрість поширилася по всій країні й навіть переступила через море далеко за її межі.

Почув про неї й Антоній - цар римський - і розв'язав відвідати його будинок і

Послухати

Жили два купці-компаньйони. Одного кликали Елю. Це був парубок з гарною чорною борідкою. Іншого кликали Рувим. Цей був старше, із проседью у голові, собі на розумі. Поїхали вони одного разу за товаром до одній поміщиці, з якої вже багато років вели справи, не знаючи про те, що вона відьма. Закупили у неї багато товару: і овчини, і вовна, і грибів сушених і всякого іншого добра. Розплатилися,

Один заможний селянин найняв працівника. Ранком вони відправилися у поле. Настав полудень. Неабияк проголодавшись, хазяїн і працівник сіли у тіні.

- Їжі ні, - сказав хазяїн, - але це дрібниці. Досить буде, якщо ми зробимо вигляд, що обідаємо.

Хазяїн вийняв перочинний ніж і став робити руками такі рухи, як якби він різав хліб, клав на нього шматочок сиру, відправляв

Моше радісно спускався з гори Синай зі скрижалями на руках. Він був щасливий, що Бог дав Десять Заповідей, що саме йому повелів передати їхнім синам Ізраїлю.

Нести скрижалі не становило праці, тому що слова, написані на них, були святі. Та хоча кожна з кам'яних плит важила багато пудів, він не почував утоми: радість допомагала йому їх нести

На межбужском цвинтар неподалік від циона над могилою Бал Шем Това коштує надгробок (датоване, як здається, 5625 (1865) роком), на якому висічений такий напис:

"Тут похований реб Исроел Небіжчик, що вмер при житті". Про цей надгробок розповідають таку чудесну історію. У Дочки Бешта Одл було, як відомо, троє дітей: рабби Мойше-Хаим-Ефроим з

Судилкова,

У Моше боліло серце за принижених і ображених. Несправедливість так засмучувала його, що він сказав Богу:

- ПРО, Всемогутній, суддя над усім миром! Не можу я стояти осторонь і дивитися, як принижують праведника, пригноблюють удову й кривдять сироту. Не можу бачити зло й миритися з ним. Прошу Тебе, повідай мені таємниці шляхів Твоїх, покажи, як вершиш Ти суд слушний

У реб Зелига, меламеда при талмуд-торі, украли талес і тфилин. Щоб знайти злодія, реб Зелиг удався до такого каббалистичеському засобу. Рівно опівночі, коли всі його домочадці спали міцним сном, він запалив дві свічі чорного воску, поставив між ними дзеркало й, произнеся молитву, став уважно вдивлятися у нього, зосередивши всі свої

Ішов одного разу ешиботник уночі по пустельній дорозі. Іде-Іде й усе про щось думає. Раптом бачить якийсь дивний блиск. Недовго думаючи зірвав ешиботник з голови шапку й накрив нею вогник. Потім небагато покопав під нею, відкинув убік землю й підняв шапку, а під нею виявилося дуже багато золота. З тих пір розбагатів цей ешиботник і кинув вчитися у ешиве.