Ця казка була записана ієрогліфами й не дуже добре збереглася. На жаль, вона не закінчена. Там, де ієрогліфи стерті, ми зробили позначки

Був, говорять, колись один цар, що не мав сина. Та його величність просив для себе у богів, яким він служив, сина. Та вони повеліли, щоб він був породжений йому. Він спав у цю же ніч зі своєю дружиною, і вона завагітніла. Після того як вона завершила

Жили, говорять, два брати від однієї матері, від одного батька. Ануп було ім'я старшого. Бата було ім'я молодшого.

Ануп, той мав будинок, мав дружину, а молодший брат жив з ним як би на положенні сина. Він Ануп виготовляв для нього одяг, у той час як той пас його худоба у поле; він Бата орав; він збирав для нього врожай; він виконував для нього всі польові роботи.

Сфінкс втомлено дивився на людину, що стояла перед ним:

- Навіщо тобі це треба?

Людина мовчала.

- Ти скарбів прагнеш? Ну відповідай же?

- Ні, я всього люблю домагатися самотужки у житті. Ти знаєш – пішла відповідь.

- Тоді навіщо?

Людина

Розповідають, що був колись у Єгипту полководець по імені Джхути. Він супроводжував фараона Менхеперра у всіх його походах у країни Півдня й Півночі, він боровся на чолі своїх солдатів, він осягся всі військові хитрості й одержав чимало нагород за свою відвагу, тому що він був чудовим полководцем і не було рівних йому у всій країні.

Та ось одного разу прибув до двору фараона

Та відмінний супутник пануючи сказав:

- Нехай заспокоїться твоє серце, князь. Ми досяглися батьківщини: узята стукалка, убитий причальний кіл, носовий канат кинутий на землю, вимовлені славослів'я, віддана хвала богу. Усе обіймають один одного. Наша команда повернулася непошкодженої, немає убули серед наших воїнів.

Ми досяглися межі країни Вават, (Вават - країна, що простягся

Жив колись шуліка, породжений на вершині гірського дерева. Та жила кішка, породжена у підніжжя цієї гори.

Шуліка не зважувався летіти із гнізда за кормом для своїх пташенят, тому що боявся, що кішка їх з'їсть. Але й кішка теж не наважувалася йти за їжею для своїх кошенят, тому що боялася, що шуліка їх віднесе

У місті Каїрі, у серці Єгипту, жив старий, по імені Алибег Кашкаши. Він був хром на ліву ногу й, проходячи по вулицях міста, на кожному кроці пританцьовував. Міському дітлахові це видалося смішним, і, углядівши старого ще бачили, вони самі починали пританцьовувати й кричати співучо:

Алибег Кашкаши, Попляши, насміши!

Коли