За старих часів, далеку старовину, минулого у ворона пір'я біле-біле. Прискучил йому біле вбрання. Ось і полетів ворон до сови.

У ті часи сова була фарбаркою. Вона красила всім птахам плаття у самі різні кольори. Не було відбою у неї від замовників.

- Викр-Р-Рась моє вбрання у самий кр-р-расивий колір, - попросив її ворон.

- У-Гу,

Давним-давно жили по сусідству краб і мавпа. Одного разу у погожий день відправилися вони прогулятися. Ідуть по плаю - лежить на землі зернятко хурми. Мавпа його підібрала, і пішли вони далі. Підходять уводити, увести до ладу ріці, і отут краб знайшов рисовий колобок. Підняв його краб і показує мавпі:

За старих часів, у далеку старовину, жив у самого підніжжя гори Хикодзан один бідний удівець по імені Токубей.

Усе життя ретельно працював Токубей, але у старості зломила його хвороба. Зліг він у постіль. Прийшла у будинок Токубея гіркий нестаток. Щодня доводилося ворожити: чи вмреш сьогодні голодною смертю або ще до завтра простягнеш? Було у Токубея

За старих часів під верандою будинку Идзумия у місті Комацу жив один борсук.

Хазяїн цього будинку дуже любив хокку. У ясні осінні ночі він, бувало, розсуне рами седзи у кімнаті для занять. А кімната ця дивилася прямо у сад. Читає хазяїн голосним

Якось раз настоятель одного маленького гірського храму відлучився по своїх справах, а храм залишив на піклування служки. Раптом заюшив заливний дощ.

Прибігає вимоклий до нитки парафіянин і просить:

- Дайте мені, будь ласка, на час парасоль! А то застав мене

Давним-давно жили у будиночку над рікою старий з бабою. Старий ходив

У ліс за дровами, а баба стирала на ріці білизна.

Одного разу сиділа баба біля води, білизну полоскала.

Раптом бачить: пливе по ріці величезний персик, пливе, з боку на бік

Перевертається.

Ох, який прекрасний персик! - подумала

Трапилася якось на Окінаві більше лихо: налетів страшний тайфун, а за ним велика посуха прийшла. Нічого на поле не вродилося. Щодня смерть за людьми приходити стала.

Жив у ті часи на острові один старий. Дуже старим він був. Важко було старому чуже горе

Це трапилося багато років тому. Жив тоді у місті Ниигата що у провінції Егисень, один парубок по імені Нагао Чосей. Батько його був дуже відомим врачевателем. За сімейною традицією, це заняття, що вимагає довгого навчання, переходило від батька до сина протягом багатьох поколінь. Якось раз, коли Нагао здійснилося десять років, до них у будинок приїхав

Давним-давно жили у краї Омура чоловік із дружиною. Народився - у них синок, і дали вони йому ім'я Мамитигане. Але не здійснилося хлопчикові й трьох років, як мати його вмерла. Посумував батько, посумував і привів у будинок нову дружину. Не злюбила мачуха пасинка, але при батьку й виду не подавала.

Коли здійснилося Мамитигане

У часи давні-старожитні стояла у підніжжя гори Тефукуяма невелика деревенька. Казали жителі тих місць, що живе на вершині гори відьма-ямамба, страшна-престрашна, злюща-презлюща. Дуже боялися селяни на гору підніматися. Ось якось раз зійшла над горою Тефукуяма більший місяць. Зібралися