За давніх часів на березі моря жив бідний рибалка, по імені Кендзо Синобу.

Одного разу у холодний вітряний день у хатину Кендзо хтось постукав. Кендзо відкрив двері й побачив на порозі старезного старого.

- Дозволь мені переночувати у тебе, - попросив мандрівник. - Багато раз пройшов я без відпочинку й ось тепер прошу тебе дати мені притулок і втамувати мій голод. Зніяковів

За старих часів, далеку старовину, Жив бідний лісоруб. Щодня ходив він у гори дерева рубати.

Прийшла одного разу до його лісового куреня незнайома дівчина. Особа у неї біле, від сонця більшим парасолем закривається. Задивився на неї лісоруб. «Бувають

Жив на світі заєць, і було у нього заповітне бажання - море переплисти, на далекому морському острові побувати. Але плавати зайчишка не вмів, і човна у нього не було.

Думав-Думав заєць і придумав. Гуляв він якось раз по берегу моря, побачив акулу

Близько п'ятисот років тому на службі важливого сановника Кикуйи з Киушу полягав самурай по імені Исогай Хейдацаемон Такецура. Усі його предки були воїнами, і він успадкував від них природну здатність до військового мистецтва й надприродну силу. Ще будучи хлопчиком, Исогай перевершив своїх учителів у умінні володіти

За давніх часів жив один селянин. Та міцно вірив той селянин у чарівні властивості полиню. Щоліта збирав він полинь, сушив, у у'язки зв'язував і присуджував:

- Немає такої напасті, від якої полинь не допоміг би. Одного разу забрався до нього вночі

Жила стара людина, по імені Такетори. З очерету й бамбука він майстрував гарні циновки, кошики й продавав їх на базарі. Одного разу Такетори приніс, як завжди, з гаю у'язку бамбука, сіл у куточок і прийнявся за роботу. Раптом він почув, як хтось вимовив

Якось раз жаба й краб ішли разом по дорозі. Раптом назустріч їм скакає кінь щодуху.

- Ай, задавить! - злякався краб.- Сховаємося скоріше у каменях!

Надулася жаба й пихкає:

- А мені-те що? Ховайся, якщо прагнеш. Я як стрибну, від будь-якого коня поскакаю.

Сховався краб у каменях, а жаба залишилася посередині дороги. Але не встигнула отпригнуть

Жив на світі один скнара. Так і не сходило у нього з мови: «Треба берегти добро. Треба зберігати добро, на тому господарство коштує». Якось раз надвечір прийшов до ощадливого один приятель подивитися, як він господарює. У будинку було темне, хоч ока виколи.

Давним-давно жили у одному селі чоловік із дружиною. Бідно вони жили. Чоловік той ледачим був, селянської праці не любив, тільки й робив, що цілими днями по двору тинявся. А дружина його з ранку до ночі у поле трудилася - так тільки ось багатства ніяк не додавалося! Трапилося це якось увечері. Заглянула дружина у комору, а там нічого, крім жменьки

Трапилося якось раз одному самураєві заночувати у простій селянській хатині. Приготував йому селянин постіль і запитує:

- Не чи накаже пан прикрити його чим-небудь на ніч?

Відповідає йому гордо самурай:

- Це ви, мужики, звикли у теплі ніжитися. А я — воїн! Мені траплялося ночувати під відкритим небом у будь-яку непогоду. чи Я стану боятися нічного холодку!

Під - ранок