- Далі
- Проглядів: 67
- 27-10-2016, 11:07
За старих часів, у далеку старовину, жили на самому краї одного маленького містечка старий з бабою. - Торгували вони солодкими тягучками аме.
Одного разу у темний зимовий вечір постукалася у двері їх крамнички якась молода жінка. Коштуючи за порогом, вона несміливо простягнула монету у три гроші.
- Ось, дайте мені, будь ласка, небагато ваших аме...
- Що ж ви стоїтеЖив на світі один бідняк, великий майстер небилиці складати. Якось раз покликав його багатій і говорить:
- Чув я, здорово ти всіх надуваєш. Але заставляюся, мене тобі не обдурити. Ну а коли обдуриш, одержиш десять золотих.
- Пребагато вдячний, - зрадів бідняк, - дуже мені до речі ці десять золотих. ТількиЗа старих часів, у далеку старовину, був у одних батьків син-Дурень.
- Жалко його, нерозумного. Як він після нас жити буде? - горювали батько з матір'ю.- Треба його до справи привчати.
Та вирішили, нехай торгує вразнос. Справа нехитра,Жив колись у нас у місті Осака, у кварталі Темма один молодий хлопець по імені Тораян. За наказом своєї матінки він готовив домбури з вугрів на продаж. Тем і промишляв. Дуже боявся синок своєї строгої матінки, але, що поробиш, був він чималий роззява й часто попадав у халепу.
Якось раз купив він великого жирного вугра, поклав на дошку й праг було ножем відрізати йому голову, так, як звичайно,Якось раз за старих часів відправився один князь на соколине полювання. Несли його по горах у паланкіні.
Раптом пролетів повз яструб і упустив свій кал на дах паланкіна.
- Перемінити князеві паланкін! - громовим голосом крикнув старший керай.
- Перемінити паланкін князя, подати зміннийДавним-давно на дні моря у прекрасному палаці жив морський Дракон зі своєю дружиною. Правил він усіма рибами, і не було у море нікого, хто б не визнавав його влади. Але ось трапилося так, що ні з того ні із сього занедужала дружина Дракона й злягла у постіль. Уже як не намагалися лікарі, яких тільки ліків не давали їй - нічого не допомагало.
Танула дружина Дракона на очах,За старих часів це трапилося, у далеку старовину.
Жили у одному містечку два приятелі: Теппейроку й Хатикоробей. Раз у новорічний вечір зговорилися вони між собою розповісти один одному, який перший сон кожному присниться. За бесідою й чаркою провина Хатикоробей непомітно для себе