Як мало людині потрібно для щастя


Твір За повістю Ч. Дікненса “Різдвяна пісня у прозі”. Припустімо, ми нічого не знаємо про Скруджа, окрім того, що він іде до “тоскної харчевні”, де їсть “свій тоскний обід”, а потім повертається у самотню оселю, де “похмура анфілада кімнат займала частину невисокого понурого будинку в середині подвір’я. А на подвір’ї темно, хоч в око стрель… і на всьому лежав такий товстий шар інею, що здавалося, там засів сам лихий дух негоди, заглиблений у якісь свої тяжкі роздуми”.

Яких із цього доходимо висновків? Скрудж – людина глибоко нещасна, й житті він не досяг успіхів, може, перебивається з хліба на воду. Так? Нічого подібного! Скрудж – людина великого достатку, він, кажучи сучасною мовою, роботодавець, від нього в буквальному розумінні слова залежить життя і благополуччя багатьох сімей. За багатством з ним лише деякі мешканці містечка можуть зрівнятися. В чому ж причина його нікчемного особистого життя? Відповідь иа це запитання дає Дух Джейкоба Марлі, компаньйона Скруджа, який сам дбав про прибуток і не спрямовував свої зусилля на милосердя і щедрість. У гонитві за прибутком Скрудж втратив і дівчину, яка кохала його, і друзів, і своє добре ім’я і навіть віддалив від себе рідних та близьких. Ось звідки порожнеча в душі і невпорядкованість в особистому житті цієї людини.

Але для Скруджа ЩЕ не все втрачено. Про це і повідомляє


йому Дух Джейкоба Марлі. Дух Минулого повертає Скруджа в безхмарне дитинство. Він бачить своїх товаришів, які мчать повз нього, бачить милі серцю картини минулого, і Дух помічає зміни на обличчі Скруджа. На щоці цієї людини блищить сльоза? Може таке бути? Чому на якусь мить Скрудж відчув щастя, подумки перенісшись у дитинство? Тому що тоді його супутниками не були ні брехня, ні гонитва за наживою, ні черствість і байдужість. А була любов, бо в дитинстві ми завжди відчуваємо, що всі нас люблять, не треба ні за що боротися. Ми знаходимося під надійним захистом свого рідного дому, нас супроводжують радість, безтурботність, ми й самі переповнені добротою до оточуючих. І коли ця доброта з часом покинула Скруджа, оскільки він Подорослішав, тоді він втратив і щастя, і душевний спокій. А крім золота, придбав невпорядкованість, озлобленість навколишнього світу. Ніколи йому не було так гарно, як у дитинстві, може, навіть і голодному. Виходить, Скруджу треба знову подружитися з добротою. Недаремно Скрудж, згадуючи минуле, промовляє врешті-решт, що добро настільки велике, що воно варте цілого багатства. Зрозуміло тепер, що потрібно для того, аби бути щасливим?



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Як мало людині потрібно для щастя

Categories: Нові твори

Links