“Я п’ятдесятирічній”

Ні для кого не секрет, що по мірі дорослішання людина істотно змінюється, у неї змінюються світогляд, погляди на життя і відносини з іншими людьми. Саме тому все це цілком можна прогнозувати. Більш того, як мені здається, думати про своє життя через деякий час, тобто, уявляти, яким я буду в 30, 40, 50 або 60 років необхідно, тому що це дозволить приймати правильні рішення вже сьогодні. Як мені здається, одним з найбільш важливих віком в житті людини є 50 років. Саме тому я спробую уявити себе п’ятдесятирічним саме в цьому творі.

Перш за все, хочеться

сказати, що за нинішніми українськими мірками 50 років ніяк не можна вважати старістю. Вже відомо, що наш уряд може незабаром підняти пенсійний вік до 65 років, при цьому українські чоловіки в середньому живуть як раз до 65, так що в 50 всі люди ще повинні працювати, і працювати їм потрібно ще дуже довго. Отже, в мої 50 років мені хотілося б знаходитися в ще досить хорошій фізичній і розумовій формі. Фізичній – для того, щоб мати сили і бажання щодня ходити на роботу і не сильно втомлюватися, розумовій – щоб залишатися гарним працівником, який може приймати грамотні і мудрі рішення щодо власної праці. Робота забезпечує
людину, але не тільки її одну, а ще й і всю сім’ю людини. Отже, від моїх успіхів на роботі безпосередньо залежатиме добробут всієї моєї сім’ї, за яку я б відчував повну відповідальність навіть у такому немолодому віці.

Крім того, я прагну завести дітей. Зробити це я хочу досить рано, тому планую також стати і дідусем в якомога більш ранньому віці. Думається, що в 50 років у мене вже можуть з’явитися онуки. А там, з ходом років і якщо мій стан здоров’я буде залишатися досить хорошим, цілком ймовірно, що я зможу побачити і правнуків. Мені здається, я б відчув за себе велику гордість у такому випадку.

Що стосується моїх інтересів і захоплень у віці 50 років, то я думаю, що вони будуть в основному стосуватися мого особистого життя та побутового рівня. Втім, я не виключаю, що збережу великий інтерес також і різних порівняно інтелектуальних занять, наприклад, читання книг і певного саморозвитку.

Хотілося б вірити, що до 50 років мені вдасться дожити без яких-небудь серйозних проблем зі здоров’ям. 50 років – це вік вже чималий, але і старістю його ніяк не назвати. З цієї причини в цьому віці я хочу бути корисним як з професійної точки зору для своєї роботи, так і з точки зору користі для своїх близьких людей – родичів, дітей, онуків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

“Я п’ятдесятирічній”