“Я – член сім’ї, громадянин своєї країни, громадянин планети Земля”

На питання, де саме я народився, я можу з гордістю відповісти – на Землі! Адже кожен з нас усе своє життя проживає тільки на цій планеті і поки що не має змоги перебратися на іншу. Щодо мене, то особисто я вважаю, що вже сам факт мого народження на голубій планеті автоматично робить мене громадянином світу.

Сьогодні будь-яка людина має право отримати громадянство і ніхто не може позбавити його довільно або змінити без нашого дозволу. За визначенням тлумачного словника С. Ожегова громадянином вважається “особа, що належить до постійного

населення даної держави, користується її захистом і наділена сукупністю прав і обов’язків, визначених законодавством цієї держави”.

Однак, на мій погляд, повністю належати будь-якій одній країні неможливо, як не можливо повністю належати і будь-якій іншій людині. Це б у прямому і переносному сенсі позначало потрапляння в рабство і повну втрату свободи. Прикладом такого громадянського рабства може стати Германія часів правління фашистського режиму, коли Гітлер намагався з кожного німця, незважаючи на його політичні та суспільні погляди, виховати “справжнього патріота”. Як відомо з історії,

з часом такий підхід до прав людини привів Германію до краху, перед цим зробивши німців невільниками свого фюрера. Це призвело до незвичайної жорстокості, ненависті до величезної кількості людей, що не належали до “чистої” арійської раси, ненависті навіть по відношенню до тих, хто мав неправильну, з точки зору фашистських пропагандистів, форму черепа.

Я повністю згоден з висловом Оскара Уайльда, який колись сказав про патріотичні почуття так; “Патріотизм – це релігія скажених”. Усе повинно бути в міру, в тому числі і патріотичні почуття. Адже патріотизм, усвідомлення себе громадянином з величезними правами, наданими наймогутнішими державами, досить часто стає причиною нескінчених чвар, військового протистояння і конфліктів по всьому світі. Та з кожним днем все більше людей шукають щастя не на батьківщині, а на далекій незнайомій чужині. Що тягне цих людей вдалину від рідної землі, залишається загадкою. Але, на мою думку, це не тільки бажання побачити світ і усі його принади, але й бажання відчути себе по-справжньому вільною людиною, справжнім громадянином світу.

Цікавий той факт, що деякі прогресивні представники людства вже не задовольняються життям на рідній планеті і купують ділянки на Місяці. Хоча мені це не зрозуміло, адже Місяць не є чиєюсь власність і після того, як на ньому буде можливо жити, перебратися туди отримає змогу кожний бажаючий.

На жаль, у сучасному світі досить розмиті такі поняття, як патріотизм, громадський обов’язок та громадське право. Відносно недавно була створена Загальна Декларація прав людини, яка була складена в якості головної мети, до якої повинні прагнути всі держави і громадяни всіх країн світу. І щоб найшвидше досягти цієї гуманної глобальної мети, не слід постійно ділити світ на шматки та нескінченно його перерозподіляти. Достатньо кожному з нас виробити в собі почуття члену великої багатомільярдної сім’ї, виробити адекватні почуття громадянина своєї країни. Лише за таких умов кожен з нас отримає змогу вважати себе громадянином планети Земля і відчути єдність усього народу, який проживає на нашій прекрасній планеті. Особисто я не можу сказати, що я ярий патріот своєї країни. Я знаю і ціную культуру та традиції України, знаю і ціную українську мову, пишаюся своїм народом і своєю Батьківщиною, але в такій же мірі я знаю і ціную свободу, яку надає мені рідна країна і в повній мірі вважаю себе громадянином світу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Я – член сім’ї, громадянин своєї країни, громадянин планети Земля”