Художній образ Гамлета (за трагедією В. Шекспіра “Гамлет”)

У трагедії “Гамлет” (1601) Вільям Шекспір, переробивши сюжет середньовічної легенди та старої англійської п’єси про принца Амлета, з найбільшою глибиною відобразив трагедію гуманізму в сучасному йому світі. Гамлет, принц датський, – прекрасний образ гуманіста, який зіткнувся зі світом, ворожим до гуманізму. Підступне вбивство його батька розкриває перед сином зло, що панує в країні. Обов’язок помститися за вбивство батька для Гамлета – не звичайна, кровна помста. Вона виростає для нього в громадський обов’язок боротьби за

праве діло, у велику і важку історичну задачу.
Звихнувся час наш. Мій талане клятий, Що я той вивих мушу виправляти! Однак у цій боротьбі Гамлет зволікає, деколи жорстоко дорікаючи собі за бездіяльність. Іноді висловлюється думка, що Гамлет є слабкодухою від природи людиною, мислителем і споглядачем, не здатним до рішучих дій. Але це не так.
У героєвій трагедії показана та могутня сила почуттів, якою відрізнялися люди епохи Відродження. Він важко переживає загибель батька, і ганебний шлюб матері. Гамлет кохає Офелію, але не знаходить з нею щастя. Його жорстокість і образливі слова в поводженні з дівчиною
свідчать про силу кохання і розчарування.
Гамлет відрізняється шляхетністю й виходить з високих гуманістичних уявлень про людину. Саме звідси випливає його колосальне озлоблення, коли він стикається з оточуючим його світом брехні та злочинності, підступністю та блюзнірства.
Гамлет здатний на велику й вірну дружбу. У своїх стосунках він чужий феодальним упередженням, людей він цінує за особистими якостями, а не за становищем, яке вони посідають. Єдиним його близьким другом виявляється студент Гораціо. Зневажаючи царедворців, Гамлет приязно зустрічає людей мистецтва – акторів. Його любить народ, про що з тривогою говорить король.
Гамлет – людина філософської думки. В окремих фактах він уміє бачити вираження великих загальних явищ. Але не сама про собі здатність до роздумів затримує його дії в боротьбі, а ті похмурі висновки, до яких він приходить в результаті розмірковувань над усім оточуючим. Події, що відбуваються при дворі, приводять Гамлета до узагальнюючих висновків щодо людини і світу загалом. Якщо у світі можливе таке зло, якщо в ньому гинуть чесність, любов, дружба, гідність людини, тоді він справді “розглядався” а “час звихнувся”. Світ уявляється Гамлетові або городом, де буяють бур’яни, або в’язницею, добре впорядкованою, з казематами, камерами й підземеллями. Гамлет називає світ “буйним садом”, що плодить лише дике та лихе сім’я. Він заявляє своїм товаришам, які приїздять, що “Бути чи не бути” Гамлет висловлює сумніви щодо цінності самого життя. Перераховуючи різноманітні біди людини, він змальовує звичаї суспільства. Бідність він сприймає як нестерпно важку для людини, адже їй доводиться терпіти
… бичі й наруги часу, Гніт можновладдя, гордія зневаги, Відштовхнуту любов, несправедливість, Властей сваволю, тяганину суду, З чесноти скромної безчесний глум… Отже, Гамлет вражений не тільки злочинністю Клавдія, а й усією системою чужих йому принципів життя й моральних понять. Герой знає, що не може обмежитись лише помстою, бо вбивство Клавдія не змінить світу. Гамлет не відмовляється від помсти, але разом із тим усвідомлює, що завдання його набагато ширше – протидіяти злу загалом.
Велич завдання й об’єктивна нездійсненність її зумовлюють надзвичайну складність внутрішнього життя і дій Гамлета. У житті “безчесної гри”, “оплутаному тенетами підлоти”, йому важко визначити власне місце і знайти реальні засоби боротьби. Масштаби зла гнітять Гамлета, викликають у нього розчарування, усвідомлення мізерності своїх сил. Людина і світ сприймаються не такими, якими вони йому уявлялися раніше.
Таким чином, Гамлет стикається не з випадковим злочином, не з одиничним ворогом, а з цілим ворожим суспільством. І саме тому, що його далекоглядна філософська думка розкриває перед ним закони цього суспільства, він відчуває своє безсилля в боротьбі проти зла.
Зміст трагедії “Гамлет” навіяний суспільними умовами Англії того часу, але значення її виходить далеко за межі однієї країни й одного історичного періоду. Показана в ній картина гноблення й брехні, зокрема тиранії, виявилося вірним на довгі часи. Звідси незгасаючий протягом століть інтерес до Гамлета, шляхетного і самотнього борця проти зла, і до його страдницьких переживань в умовах нерівної боротьби.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Художній образ Гамлета (за трагедією В. Шекспіра “Гамлет”)