“Художні відкриття Аполлінера”

Одним з найяскравіших представників світового літературного авангарду по праву вважається видатний французький поет Гійом Аполлінер. Його неоднозначна і багатогранна творчість протята стверджувальними життєлюбними настроями, у своїх поезіях митець пропагує творче і активне ставлення до людського буття. Саме за цими ознаками можна одразу ж впізнати будь-яку поезію Аполлінера, ніколи не переплутавши її з віршами будь-якого іншого поета.

Одним з головних художніх відкриттів французького поета є мотив життєрадісності. У чому ж він полягає

і яким чином робить твори авангардиста унікальними і неповторними? Перш за все, у поезіях Аполлінера присутнє живе слово з вільними інтонаціями і ритмами, а також наявна асоціативність і образність. Наприклад, у своїй поемі “Зона” автор відображує плин стрімкого життя сучасного міста, яке одночасно сміється і пульсує, розтікається калюжами площ і потоками вулиць, міста, яке налічує тисячі жителів:

“Я бачив сьогодні вранці гарну вулицю забув як зветься

Нова і чиста сурмою сонячною ллється

Робітники урядовці вродливі стенотипістки

Що будня чотири рази по ній проходять пішки”.

У

цій поемі зображені картини вранішнього міста стають надзвичайно реалістичними і живими, разом з тим у творі знаходить своє вираження урбаністична тема, властива усій творчості Гійома Аполлінера. Художнє полотно щільно насичене “блискучими” і “яскравими” словами, які створюють радісний настрій поезії і несуть виключно оптимістичний заряд: “радісний”, “чудовий”, “огнисте сяйво”, “зворушує”, “люблю” тощо. При цьому не скажеш, що французький авангардист писав лише про щастя та радість. Деякі твори Аполлінера є справжньою сповіддю його ліричного “я”, та й і в цих поезіях відчувається активне і творче ставлення автора до життя.

Наприклад, у поезії “Міст Мірабо” автор порівнює втрату почуття кохання з річкою Сена, яка струмує-біжить під мостом Мірабо:

“Минають дні години і хвилини

Мине любов

І знову не прилине

Під мостом Мірабо хай Сена плине

Хай б’є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є”.

При цьому останні два рядки приведеного уривку є рефреном і повторюються після кожної строфи вірша. Саме завдяки їм сумний, на перший погляд, настрій поезії отримує додаткові оптимістичні відтінки. Незважаючи на те, що плине життя і ніщо не вічне, як і шум води, незважаючи на те, що так само, як і вода в Сені, проходить кохання, ліричний герой поезії налаштований оптимістично і заявляє: він “ще є”.

На прикладі поезії “Міст Мірабо” ми маємо змогу побачити активну життєву позицію Гійома Аполлінера, бо навіть віршу про втрачене кохання поет надає не тільки настрою прощання з минулим світом, а й настрою зустрічі з новим. Оскільки людина ще існує, вона повинна думати про майбутнє, повинна бути відкритою для незвіданого, а не тільки сумувати за минулим.

Головне, що цікавило Гійома Аполлінера – це різні аспекти людського буття. Ці аспекти представник французького авангарду розкривав через призму особистого бачення світу, розкривав, використовуючи різноманітні художні прийоми і створивши власну манеру письма. Одним із головних чинників популярності творчості Аполлінера у всьому світі є саме незвичайне “звучання” активного творчого ставлення до свого життя та до життя сучасного суспільства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

“Художні відкриття Аполлінера”