Художні особливості віршів Івана Величковського (“Млеко” і “Зегир з полузегарком”)
Іван Величковський рік народження невідомий, помер 1701 року. Український поет епохи бароко. Збереглося мало відомостей про цю особистість. Відомо, що деякий час працював у Чернігові в друкарні Л. Барановича, згодом став священиком в Полтаві. Автор панегіриків, епіграм, курйозних та ліричних віршів релігійного і світського змісту, перекладач. Теоретик фігурного віршування. Най-відоміші твори: “Вірш до Лазаря Барановича” (1683), “Вірш до Івана Самойловича” (1687), збірки “Зегар з полузегарком” (1690), “Млеко” (1691).
Давня література
Спільною є тематика творів, але відмінні спосіб віршування та структура книжок. Збірка “Зегар…” (у перекладі з польської – “Годинник”) складається з кількох частин. “Зегар” – вірші на кожну з 24 годин доби, в яких автор проводить паралелі між біблійними числами і годинами: Час третій возглашаєт: “Радуйся, невісто, От тройца єдиного родившая чисто”.
У “Полузегарку” поділені години дня і ночі. Основна ідея “Ми-нут” – минущість цього світу і вічність царства Божого: кожен отримає, на що заслуговує:
Минет старчсство Минет багатство Минет мученія
У “Квадрантесі” (кожні п’ятнадцять хвилин, на які поділена година) знову проводяться числові паралелі – з цифрою чотири:
Іоанн, Лука, Марко і Матфей в початку Чтут бога воплощенна, то и єго матку.
Збірка “Млеко, от овцы пастыру належ-ноє” починається так само із посвяти Марії, а також віршів на герб митрополита В. Ясинського. І якщо у першій збірці автор порівнював зірки, що на тому зображені, місяць і стрілу із виглядом годинника, то у другій проводиться паралель із “млєчной дорогой”, що у небі. Вдаючись до пояснення причин, що спонукали його до написання віршів, автор наголошує, що вони створені на зразок іноземних, але у “славу Божу”, на той час серед творів “Малої Росії”, за словами Ве-личковського, таких віршів не було. Автор нарікає, що написання їх надзвичайно складне і потребує багато часу.
Серед віршів представлені так зване “ехо”, в яких останні два склади є ніби луною, відголоском, тобто дублюються, і є водночас відповіддю на поставлене питання:
Что плачеш, Адаме: земного ли края? Рая.
Чимала частина збірки відведена різним “Ракам” – “літеральному”, “словному”, “прекословному”, у них відповідно рядки, слова можуть читатися в обох напрямках і виражають при цьому той самий або протилежний зміст. Анна во дар бо имя ми обрадованна. “Єдиногласний” і “єдинопадежний” вірші написані так, що в одному вірші наявні лише однакові голосні або усі слова стоять в одному відмінку:
Слово полотоносно Многоплотоносно У “азбучному” кожне слово починається з наступної літери алфавіту: Аз Благ Всіх Глубина…
Виражаючи основні ідеї, утверджуючи заповіді, оповідаючи біблійні історії (усі вони так чи інакше пов’язані із образом Діви Маріі), автор подає теоретичне визначення кожної з “поетицьких штучок” і показує їх практично і при цьому виявляє варте наслідування майстерне володіння мовними засобами, майстерне поєднання образності, змісту і форми.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)