Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский характеристика образа Санчо Панси

Санчо Панса – кастильский селянин, односільчанин Алонсо Кихано, що вмовив простодушного Санчо стати його зброєносцем, пообіцявши йому незліченні багатства. Разом з Дон Кихотом Санчо Панса (“панса” у перекладі з іспанського означає “черево”) становлять пару пародійних персонажів, на зразок Пантагрюеля й Панурга. Худий і довготелесий Дон Кихот поруч із низеньким товстуном зброєносцем роблять комічне враження своєю несполучуваністю. Санчо у романі виступає в ролі посередника між ідеальним миром свого хазяїна й дійсністю. Щоб

уникнути конфлікту, йому нерідко доводиться “перекладати” слова й учинки “мандрівного лицаря” на мову, зрозуміла навколишньої. Тому цей образ відрізняється подвійністю Захоплений і в той же час приземлений, розважливий і неосвічений, розважливий і недалекий Санчо – типовий селянин, укорінений у почуттєвій стихії народного життя.

Здавалося б, йому повинні бути далекі наївні мрії й неземні захвати лицаря Сумного Образа (таке прізвисько Санчо дав Дон Кихоту). Але Сервантес показує, що фантазії Дон Кихота настільки зачаровують Санчо, що той часом готово не вірити власним очам і витлумачити

ту або іншу подію відповідно до книжкових вимислів, який з ним щедро ділиться його хазяїн. Протягом роману образ Санчо стає усе більше значимим.

В 2-й його частини Санчо стає настільки ж важливою фігурою оповідання, як і Дон Кихот. Цікаво, що, у міру того як Дон Кихот поступово разочаровивается у своїх ідеалах, Санчо Панса усе більше переймається утопічною філософією свого хазяїна й ідеями безкорисливого лицарського служіння. Глибоко символичен фінал роману: на тлі фізичної смерті Дон Кихота з особливою силою виступає вічний життєстверджуючий початок народного духу, втілене у фігурі “вірного зброєносця”, що залишається живою пам’яттю про лицаря Сумного Образа і його діяннях


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский характеристика образа Санчо Панси