Характеристика образу Івана Вишенського (поема І. Франка “Іван Вишенський”) Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА

СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Характеристика образу Івана Вишенського (поема І. Франка “Іван Вишенський”)

Ставлення до реального Івана Вишенського з боку літературознавців та істориків суперечливе. Бібліографу і літературознавцю Володимиру Полеку належить таке висловлювання про Вишенського: “Захищаючи своє прагнення для спасіння тільки власної особи, Іван Вишенський пішов далі – він зрікся не тільки цього світу, а й рідного народу”. Доктор філологічних наук Володимир Погребенник побачив у цьому образі зовсім інше: “Іван Вишенський обрав служіння Богу не в відірваності від світу, а в праці для рідного народу”.

Поясненням такого суперечливого ставлення може бути лише суперечливість самої особи полеміста. Навіть його портрет різко контрастує з його характером:

“Серед них дідусь похилий, зморщений, сивобородий, в сіряці на голім тілі…”. Але у цьому старому тілі міститься могутній дух цілеспрямованої особи, “незламної віри людини”.

Серед рис характеру Івана Вишенського – безліч чеснот: незламний у прийнятті рішень, захисник православної віри, принциповий, добрий, щирий, здатний на самопожертву чоловік; патріот, глибоко віруюча людина.

Про його патріотизм Франко пише гак: “Дай мені братів любити і для них життя віддати! Дай мені ще раз поглянуть на свій любий, рідний край!”. Герой завжди готовий прийти на допомогу: “Чи не був я їй порадник на непевнім роздоріжжі? Чи не додавав відваги її втомленим борцям?” Він мудрий та досвідчений: “Але ти ж велів шукати правди!.. Без твоєї волі думка не пройде на ум”, стійкій у вірі: “Про постійне і величне думай тут, душе моя”, мужній і незламний (“Покажися тут між нами, як старий борець”), аскет (“Камінь тут довкола мене… – се мій дім і мій притулок, подушка і накриття”).

Іван Вишенський приймає страждання як невід’ємну й необхідну частину земного світу, необхідну для досягнення Життя Вічного по смерті. Через це він обирає аскетичне життя, усамітнення в Афонських печерах.

Існує версія, що усамітнитися в афонській печері реального Івана Вишенського змусило нещасливе кохання – дуже сильне, могутнє почуття. Але це не спустошило душу цього чоловіка, адже вона була сповнена іншим могутнім почуттям – любов’ю до людей та Батьківщини. Саме ці риси і стали визначальними в образі літературного героя поеми.

Характеристика образу Івана Вишенського (поема І. Франка “Іван Вишенський”) Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА