Характеристика індивідуального стилю Максима Рильського

Різноманітність індивідуальних стилів багатьох письменників свідчить про багатство талантів у народі, який їх породив, про багатогранність життя, відображеного в літературі.
Максим Рильський – оригінальна творча індивідуальність, поет з власним стилем.
У чому ж особливість сучасного поетичного стилю М. Рильського?
Поет у своїх кращих творах досяг гармонійності змісту і форми. Майстерність М. Рильського, як і кожного видатного поета, – це не сума готових художніх прийомів, а дійсно високий рівень ідейно-художнього зображення дійсності. М. Рильський уміє піднести найважливіші ідеї часу по-своєму, утілити їх в оригінальні образи яскравими художніми засобами.
Поет має свої улюблені теми, яким він приділяє найбільше уваги. Провідні теми його творчості – любов до Вітчизни, дружба народів, творча праця нашого народу на благо своєї країни, боротьба за мир тощо.
Для розкриття улюблених тем М. Рильський має й улюблені образи (здебільшого символічні: міст, незгасна зоря, весна людськості, пишне літо та ряд інших). Повторюючись у нових творах поета, ці образи не створюють враження одноманітності, бо завжди сяють новими гранями, викликають нові думки й емоції.
Поезія М. Рильського характеризується багатством і красою тропів (порівнянь, епітетів, метафор, символів). Так, значення пісні в житті народу поет розкриває епітетами і порівняннями:
Як сонце наше благовісне,
Як віщий білокрилий птах…
(“Слово про рідну матір”)
Вдало поет уживає і народні епітети: “За колоски налиті… За руки працьовиті…” (“За мир”); “Свят союз наш…” (“Україні”).
Особливо поетові вдаються складні епітети: вікопомний (подвиг), злотостеблі (ниви), непоборно-сміла (Радянська Армія), мудро-ласкавий (усміх). Часто як складові частини таких епітетів Рильський використовує емоціонально-красиві слова: крила, огонь, грім.
У творчості поета гармонійно поєднуються глибокий ліризм і публіцистична схвильованість, які відповідають різноманітним обставинам життя. Влучну характеристику, яку дав М. Рильський поезії взагалі, можна з повним правом застосувати до творчості самого поета:
Вона – це золота руда,
Іскриста і багата
Та в дні великого труда
Вона – коваль і ратай,
Вона – це гармонійний спів,
Дух злагоди і миру…
Та проти хижих паліїв
Вона здійма сокиру.
(“Визначення поезії”)
Характерною рисою творчості Рильського є багатогранне бачення і відображення дійсності. Поет створює образи, які діють на різні чуття людини (зорові, слухові, смакові тощо), зачіпають багато струн людського серця.
Багато голосів на світі,
Як барв на поверхні земній –
(“Пісні”)
Ці рядки одночасно викликають і слухові, і зорові уявлення, емоції в людях з різним баченням світу.
Максим Рильський – майстер стислих висловів, які звучать як афоризми. Прикладом може служити більшість поетичних рядків з віршів “Моя батьківщина”; “За мир”, “Дружба народів”, “Визначення поезії” тощо:
Моя Батьківщина – це крила орла;
Що лине до сонця з туманів…
Моя Батьківщина – подолана ніч,
На камені вирослий Колос.
(“Моя Батьківщина”)
Дружба народів – це злагода й мир,
Це горизонтів невиданих шир.
(“Дружба народів”)
Великої поетичної сили поет досягає завдяки стилістичним фігурам (анафора, звертання, риторичні запитання і оклики). Прикладом вдалого використання фігур можуть бути вірші: “Слово про рідну матір”, “За мир”, “Моя Батьківщина” та інші.
Поезія М. Рильського відзначається жанровим багатством в ліриці й ліро-епічних творах, музичністю, різноманітністю віршованих розмірів, строфічної будови. У нього зустрічаються різностопні ямби, хореї, трискладові розміри (дактиль, амфібрахій, анапест), різні поетичні строфи та форми: терміни (“Бакинські терцини”), шестирядкові (“Пісня про братерство”), семирядкові (“Нащадок”), октава (“Радянській жінці”), сонети (“Незгасна зоря”, “Весна людскості”, “Франко”), навіть онєгінська строфа (“Пушкінській дім в Одесі” в циклі віршів “Подорож”).
В українській літературі М. Рильський займає визначне місце як майстер мови. Він прекрасно володіє живою мовою народу, створює на її основі і нові лексичні форми.
Отже, національна своєрідність поезії М. Рильського – у багатій барвистій мові, у широкому використанні образів і художніх засобів фольклору та розвитку кращих традицій письменників-класиків, у створенні національного характеру українця нашої епохи.

Характеристика індивідуального стилю Максима Рильського