“Характеристика героїв твору Вольтера “Простак”

і

Повість видатного французького філософа і письменника Вольтера під назвою “Простак” вперше побачила світ у 1867 році. У ній автор звернувся до проблеми застарілості моральних норм тогочасного суспільства, суспільства у часи процвітання європейського абсолютизму. Головним героєм твору, який вступає у конфлікт з дійсністю, Вольтер робить “природну людину” – двадцятирічного юнака, за походженням француза, а за вихованням – гурона.

Гурон (Простак) – головний герой повісті, молода людина, наполовину індіанець, наполовину

француз, за волею долі потрапляє до Франції і приводить світське суспільство в захоплення своїми прекрасними природними якостями – здоровим глуздом, щирістю натури, порядністю, делікатністю. Простака дивує життя французів, яке тече не по “природним законам”. Однак природністю поведінки він нерідко ставить себе в смішне, безглузде становище, тому що все розуміє занадто буквально. Створивши в повісті образ Простака, Вольтер висловив особисте ставлення до “природного стану”, “природної людини”. Автор визнавав “природне право”, але він не ідеалізував первісний стан. Будучи прихильником
буржуазного прогресу, він не вважав “дикуна” “природною людиною”, оскільки “дикуни”, на його думку, спотворюють природу і живуть лише інстинктами.

Головний герой повісті виріс серед вільних індіанців Канади, а своє ім’я – Простак він отримав вже у Франції. Так його прозвали за щиросердність і природні вчинки, які він робив, керуючись саме природними правилами, а не тими нормами і законами, що існували в тогочасному суспільстві. У першій частині повісті автор відображує образ Простака з яскраво вираженими комічними рисами. Наприклад, молода людина керується прямим сприйняттям світу і хоче хреститися прямо у річці, як це робили у часи Христа біблійні персонажі, про яких Простак дізнався, прочитавши “Новий заповіт”. Гурон мріє про весілля зі своєю хрещеною матір’ю, в яку він миттєво закохався, – чарівною Сент-Ів. Простак ніяк не може зрозуміти, чому йому неможна одружитися на дівчині, коли вона само того бажає.

А ось друга половина повісті Вольтера носить вже трагічні риси, отримує трагічний відбиток і образ головного героя твору. Прилучившись у Бастилії до мистецтв і наук, не втрачаючи своєї природної доброти, Простак поступово починає проникати у сутність життя оточуючого його тогочасного французького суспільства. Риси “роману виховання” надають повісті кілька розділів, у яких описується розвиток розумових здібностей Простака. Правильне і швидке сприйняття головним героєм повісті наукової та культурної інформації автор пов’язує безпосередньо з “дикунським вихованням” юнака, відгородженого від “забобонів” тогочасного суспільства. “Він бачив речі такими, які вони є, між тим як ми бачимо їх все життя такими, якими вони не бувають”.

Багато в чому філософія життя розкривається французьким філософом і просвітителем Вольтером за допомогою іронії. У творі “Простак” жорстка сатира і беззлобний гумор йдуть у рука об руку, що робить філософську повість ще й комедійною. Але в той час, як образ Простака викликає у читачів співчутливу, добродушну посмішку, то опис представників вищого світу Нижній Бретані читачі сприймають у більшому ступені анекдотично.

Наприклад, дядьку Простака абата де Керкабона Вольтер описує як великого любителя почитати Рабле одразу після занурення у твори блаженного Августина. А його сестру, сорокапятирічну стару діву автор зображує жінкою, яку постійно зачіпає неувага чоловіків – і англійських моряків, і юного Гурона, і інших представників сильної статі. Освічене французьке суспільства висвітлюється письменником як гучне збіговисько людей, що всі одночасно говорять та ще й перебивають один одного.

Єдиний персонаж повісті, до якого Вольтер відноситься з душевною теплотою – це кохана Простака мадемуазель Сент-Ів. Вона у повісті виступає як персонаж, що створює сюжет. І любов до неї юного Гурона, і наступні пригоди хлопця, і її трагічний, самовідданий вчинок – все це стає центральною лінією повісті, на яку нанизуються інші події. Гріхопадіння дівчини дає автору змогу змалювати істинне обличчя французької доброзвичайності. Всі чини, всі придворні посади, всі нагороди купуються у цивілізованому суспільстві не особистою самовідданістю, а юністю і красою дружин.

Отже, філософська повість Вольтера “Простак” являє собою один з найкращих літературних зразків епохи Просвітництва, який за допомогою яскравих неоднозначних образів виразно розвінчує омани тогочасного життя і суспільства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

“Характеристика героїв твору Вольтера “Простак”