Кіт

5-09-2016, 16:51 | Хантийські казки

Жили старий з бабою. Був у них кіт. Одного разу кіт утік у ліс. Бродив бродив кіт по лісу, – настала осінь, стало холодно, а він усе бродить по лісу, шукає теплий куточок, куди можна було б сховатися. Так, бродячи по лісу, зустрів він півня й говорить йому:

- Осінь настала, холодно стало, побудуємо собі будинок.

- Не буду. Що я з будинком буду робити? - відповідає півень. Я у будь-якому місці укриюся.

Побрів кіт далі. чи Довго, чи коротко бродив по лісу, зустрів теляти й говорить йому:

- Агов, приятель, давай вибудуємо будинок.

- Ну що я з будинком буду робити? - говорить теля. - Я зроблю яке небудь гніздечко із сіна й ляжу у нього. Знову кіт пішов бродити. чи Довго, коротко бродив, зустрів лошати.

- Давай ка, приятель, побудуємо будинок.

- Що я буду робити з будинком? Я у будь-якому місці простою, – відповів йому лоша.

- Коли так, – сказав кіт, – піду й побудую будинок один. Став будувати будинок. Будинок побудував, увійшов усередину, забрався на грубку й ліг там.

Прийшла зима. Лежить кіт на грубці, кістці гріє. Одного разу, чує він чиї те кроки. Підійшов до дверей, став окликати, – виявляється, півень прийшов.

- Я замерзаю! - кричить півень. - Впусти мене у будинок. Якщо на тебе нападуть, я буду кричати й клюватися.

- А коли я кликав тебе разом будинок будувати, ти не йшов!..

Так вони розмовляють, раптом теля біжить із лементом.

- Впусти мене! - говорить теля. - Якщо на тебе нападуть, я буду кричати й буцатися. Кіт говорить:

- Я тебе кликав будинок будувати, ти не йшов!

У цей час прийшло лоша:

- Впусти мене! Якщо на тебе нападуть, я буду лягаться й кусатися. Кіт говорить:

- Ну ну, входите, входите. Увійшли вони.

Чи Довго, чи коротко жили, одного разу стали їхні двері відкриватися.

Півень запитує:

- Хто там?

- Я, росомаха! Впустите мене.

- Тихіше, тихіше, хазяїн спить. Якщо прокинеться, уб'є тебе. Злякалася росомаха й побігла до ведмедя. Ведмідь послав вовка.

- Сходь, довідайся, як кличуть хазяїна.

Прийшов вовк туди.

Півень, лоша й теля усе кинулися до дверей.

- Не входь, не входь, уб'є тебе наш хазяїн.

- Так скажіть, як кличуть вашого хазяїна?

- Хазяїн наш кіт.

Вовк прибіг додому, говорить ведмедеві:

- Ім'я їх хазяїна – кіт.

- Тепер підемо ка, добудемо оленів, – говорить ведмідь, – оленя вб'ємо й покличемо кота у гості. Пішли. Добули чотирьох оленів. Ведмідь говорить росомасі:

- Сходь, поклич кота сюди у гості.

Пішла росомаха. Прийшла, відкрили двері й говорить:

- Нехай приходить ваш хазяїн погостювати до нас. Теля розбудило кота.

- Ведмідь кличе тебе у гості.

Кіт устав, одягся й пішов потихеньку.

Прийшов. А ведмідь забрався на дерево, боїться кота.

Кіт став їсти. Їсть і нявкає:

- Мяу! Мяу!

Ведмідь запитує росомаху:

- Ти знаєш адже російську мову, ти розумієш, що він говорить? Росомаха відповідає:

- Мало, мало! - він говорить.

- Говорив же я тобі раніше, що треба було вбити ще двох оленів. Тепер він нас з'їсть.

Кіт піднявся. Ведмідь злякався й звалився з верхівки дерева прямо на сук. Сук устромився у ведмедя, і ведмідь здох.

А вовк із росомахою втекли у ліс і тепер ходять вони у лісі.

Зараз ви читаєте казку Кіт