Вплив творчості Гоголя на світову літературу


“Книги Гоголя були для мене хлібом і зіллю в той час, коли цих необхідних для мого існування благ у мене зовсім не було”,- згадував відомий румунський письменник, Михайло Садовяну, У наш час із особливою гостротою сприймаються “Тарас Бульба” і “Ревізор” у країнах, що розвиваються, Азії, Африки й Латинської Америки, які ведуть боротьбу за незалежність, проти американських імперіалістів, що прогнила феодальної системи.

Публікація повести Гоголя або постановка його комедії часто стають предметом : гострих зіткнень із владою, що переконливо підтверджує їхня злободенність. Особливо великою популярністю користується “Ревізор” як своєрідне дзеркало буржуазної дійсності, де процвітає хижацтво, корисливість, користь. Ибрагим Хильми, перекладач п’єси, на турецьку мову, в 40-і роки визнавався, що гоголівська комедія дуже актуальна для сучасної турецької дійсності. Про це свідчить і той факт, що в 1948 р. турецький уряд заборонило ставити “Ревізора” в Анкарі. На актуальність комедії Гоголя вказувала віденська газета “Вінер цайтунг”, коли в 1979 р. відбулася прем’єра п’єси, в Австрії. В 50-і роки в Італії з’являється кінокомедія “Ревізор інкогніто”, спрямована проти фашизму, що відроджується. Сатира Гоголя нітрохи не застаріла – навпаки, виявилася актуальної в сучасному світі, про що пише італійський письменник


А. Моравиа у Венеції на. міжнародному слмпозиуме “Гоголь і європейська культура”.. Він підкреслив, що “гоголівське в сучасному світі виявляється насамперед, у розкритті складності й суперечливості внутрішнього миру людини, що живе в атмосфері бездуховного існування, безособового бюрократизму, влади грошей”.

Дуже часто прогресивні закордонні діячі літератури й мистецтва звертаються до тих творам Гоголя, які перейняті глибоким гуманізмом, повагою до “маленької людини”, “приниженому й ображеним”, їхньому трагічному положенню в буржуазному світі, тим самим прагнучи привернути увагу до важливих проблем сучасності. Подібним до мет служила повість Гоголя “Шинель”, що не тільки переводилася на іноземні мови, але неодноразово інсценувалася й екранізувалася.

Широкою популярністю користувався фільм італійського режисера Альберто Латтуада, створений на основі гоголівської “Шинелі”. Дія в ньому відбувається в одному з міст Північної Італії. Як і Акакий Акакиевич, герой фільму, дрібний чиновник Карминедель Карміні, намагається затвердитися в житті. Засобами для цього, на його думку, може послужити нове пальто, що він мріє придбати.

Глибоко розкрити трагедію не тільки маленької людини з Петербурга, але й сучасного йому знедоленого людини-трудівника з його томливими й поки марними пошуками щастя зумів також відомий французький актор пантоними Марсель Марсо. “Шинель” стала керівною ниткою нашого театру”,- говорив він. Й дійсно, постановка гоголівського добутку визначила подальший вибір репертуару.

Французький письменник Ж. Сименон визнавався, що інтерес до теми “маленької людини” розвив у нього саме Гоголь: “Я вчився в Гоголя вмінню проникати в схований драматизм життя, що може бути покалічена через чисто зовнішній, на перший погляд, незначного приводу. Я вчився й учуся в Гоголя надавати трагічне звучання непомітним долям “маленьких людей”.

На жаль, у сучасному світі деякі діячі культури у своїх постановках і екранізаціях творів Гоголя знімають їх глибоку гуманістичну або сатиричну спрямованість, соціальну гостроту. Більше того, літературознавці прагнуть принизити значення творчості письменника, спотворити ідейну спрямованість його добутків. Про це свідчить, зокрема, трактування образа Тараса Бульби лондонським критиком Саймоном Карлинским. Він називає гоголівського героя “дурнем і садистом, що – народися він у нашу епоху – став би ватажком банди або мафії на мотоциклах, тому що не знає у своєму житті іншої мети, крім як провокувати бійки й усюди сіяти насильство”.

Перекручена творчість Гоголя і в роботах американських літературознавців Д. Фэнгера, X. Мучник, славіста М. Брауна й багатьох інших. “У кого тільки не перетворювали його ці письменники й критики,- підкреслював академік М. Б. Храпченко.- Він був і символістом, і глашатаєм сюрреалізму, і прихильником мистецтва абсурду, і яскравим прикладом втілення в літературі фрейдистских ідей, і взагалі супротивником мистецтва дійсності, послідовним антиреалістом”

Суперечки в буржуазному літературознавстві навколо спадщини Гоголя не припиняються, але навіть в умовах миру творчість великого письменника стає засобом для зміцнення дружби між народами, збагачення духовними цінностями. Особливий інтерес до творчості Гоголя помітний у країнах співдружності, де ставляться його п’єси. Показовий щодо цього обмін гастролями між театрами. Видатний актор Ференц Каллаи виступав угорською мовою в ролі городничего в спектаклі “Ревізор” на сцені Великого драматичного театру імені М. Горького, а актор Кирило Лаврів російською мовою – у тій же ролі на сцені в Будапешті. Ференц Каллаи підкреслював, що це був не просто сценічний експеримент: класична п’єса довела свою интернациональность. І не важливо було для глядачів, на якій мові говорить городничий – вони розуміли загальнолюдську мову мистецтва.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Вплив творчості Гоголя на світову літературу

Categories: Шкільні твори

Links