Воля дорожча за життя. Вступ до теми “Геройському роду нема переводу”


Матеріал уроку. Акровірш “Україна”. Володимир Малик “Воєвода Дмитро”. Акровірш “Князі”. Прислів’я.

Мета. Ознайомити учнів з історичним минулим нашого народу; збагачувати словниковий запас; вдосконалювати навички виразного читання; виховувати гордість за історичне минуле.

Обладнання. Портрет короля Данила, воєводи Дмитра.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Вправи на вдосконалення навичок читання.

1. Читання з дошки.

– Прочитайте уривок з вірша Олександра Олеся, подумки вставляючи пропущені букви.

З..спів..ю в..м не пісню

Пр.. ст…ру ст…р..вину,

Р..зк..жу я в..м не к..зку,

А був..льшину..дну.

Р..зк..жу в..м, як б..р..лись

Н..ші пр…діди к..лись,

Як за щ..хтя України

Ріки кр..ві пр…лились.

– Чи звернули ви увагу на те, які букви вставляли? “а” і “о”)

2. Роз’єднайте і прочитайте (напис на дошці).

ГЕРОЙСЬКОМУРОДУНЕМАПЕРЕВОДУ

– Що у вас вийшло? (Геройському роду нема переводу.)

– Так називається новий розділ, який ми починаємо вивчати.

III. Робота над ілюстрацією до розділу. Акровірш “Україна”.

– Прочитайте назву розділу у книжці. Як ви її розумієте?

– Розгляньте ілюстрацію. Чи знаєте ви, хто зображений на першому плані? (Король Данило.)

– Що у нього на голові, що у руках?

– Назвіть, що зображено на другому плані. (Козак,


булава, шабля, човен чайка.)

– Чи здогадались ви, про кого буде йтися у цьому розділі?

Поетапний аналіз кожного рядка.

– Яке слово заховане у вірші?

Виразне читання вірша учнями.

Гра “Продовж…

– Очі (сині)

– Корона (сонячна)

– Радість (найбільша)

– Словами (рідними)

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

Слово учителя.

В давні часи наші предки, найбільш чисельні серед слов’ян, жили тільки у північних землях, на Київщині, Чернігівщині. Волині, Галичині. Південні землі над Чорним морем були безлюдними степами, в яких кочували дикі орди, що постійно насували зі сходу.

Предків українського народу називали слов’янами (IV – VI ст.) Саме слово “Україна” вперше згадується 1167 року в давньоруському літописі, а означає воно країну, край, де жили слов’яни.

Де жили слов’яни?

> Поляни (від полів) – жили но Дніпру та в Києві.

> Древляни – мешкали в лісах.

> Полочани – біля річки Полони.

> Бужани – біля річки Буг.

Давньоруська держава з центром у Києві – Київська Русь виникла у VIII IX ст.

Розквіт її припав на час князювання Володимира (980 – 1015) і Ярослава Мудрого (1019 – 1054).

В середині XII ст. відбувається роздрібнення Київської Русі на самостійні князівства (Київське, Переяславське, Чернігівське. Володимирське та ін.). На чолі кожного князівства стояв князь. (Князі Олег, Ігор, Володимир, Ярослав Мудрий, Роман, княгиня Ольга, князь Данило.)

Після смерті Романа Мстиславовича влада на галицько-волинських землях переходила з рук у руки багато разів. У 1240 році Данилові Галицькому вдалося укріпитися в Києві, доручивши управління містом досвідченому воєводі Дмитрові.

Розорили чвари княжі стародавній, древній Київ, навіть князь тепер не хоче проживати в Київ-граді.

Ось тому-то князь Данило тут поставив воеводу він у місті й всьому краї другий рік уже при владі.

Є в нашій історії багато славетних героїчних подій та імен. Одна з таких подій – оборона Києва в грудні 1240 року від незчисленних орд Батия, яку очолював воєвода Дмитро. Саме про нього ми будемо читати і розповідати сьогодні на уроці.

V. Опрацювання тексту “Воєвода Дмитро”.

1. Слово вчителя.

На початку грудня 1240 р. до Києва підійшли монголо-татари. Ординців було так багато, що від скрипіння возів, ревіння верблюдів та іржання коней не було чути людського голосу. Киянам доводилося кричати, щоб почути один одного. Почався штурм. Хмари татарських стріл знищували все живе. Кияни встали на захист рідного міста. Але сили були нерівні. Після кількадобового штурму монголи увірвалися у місто. Кияни підпалили свої будівлі й відступили. Тут вони прийняли свій останній бій. Керівника київської оборони, пораненого воєводу Дмитра, привели до Батия. Але той, бачачи мужнього киянина, подарував йому життя. “Якби у мене була тисяча таких воїнів, я завоював би весь світ”, – схвально мовив татарський хан.

Татари вщент пограбували та спустошили Київ. Людей від малого до великого всіх убили мечем. У місті з 50 тис. киян після татарського погрому залишилося не більше 2-х тисяч.

Як поранений птах Фенікс упав на землю, але не покорився ворогові наш славетний Київ.

2. Читання статті вчителем.

– Про яке місто згадується у тексті?

– Чому саме говориться про Десятинну церкву? (Остання лінія оборони Киева.)

– Скільки часу тривав спротив киян?

– Що розповідають легенди про дзвони Софійського собору?

3. Читання статті мовчки.

4. Вибіркове читання.

– Прочитайте абзац, в якому говориться про Старокиївську гору.

– Продовжіть речення “На захист столиці руських міст…”

– Прочитайте, як кияни долали спротив.

– Що розповідають легенди про ці події?

– Який висновок можна зробити з цього тексту?

5. Опрацювання уривка з поеми В. Малика “Воєвода Дмитро”.

Слово вчителя.

Володимир Малик – український письменник. Його твори пронизані любов’ю до давньоукраїнської історії. Події поеми розкривають героїчний спротив киян монголо-татарам, очолений славетним витязем, соратником князя Данила, воеводою Дмитром.

6. Робота над малюнком

– Хто зображений на малюнку?

– Опишіть воєводу Дмитра.

7. Робота над акровіршем “Князі”.

– Яке слово-відгадка заховалось у вірші?

– Хто такі князі?

– Яких князів ви запам’ятали?

8. Робота над прислів’ями.

– Поміркуйте над прислів’ями.

– Чи відображають ці прислів’я тему уроку?

VI. Підсумок уроку.

– Як називається розділ, який ми почали вивчати?

– Які твори читали?

– Які вони за жанром? (Оповідання, вірш, акровірш, прислів’я.)

– Що нового ви дізналися?

VII. Домашнє завдання.

Виразно читати текст та вірш про воєводу Дмитра. Вивчити напам’ять два прислів’я.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Воля дорожча за життя. Вступ до теми “Геройському роду нема переводу”

Categories: Конспекти уроків

Links