Вольтер – автор повісті “Простак”


Надзвичайний талант поєднувався у Вольтера з вражаючим працелюбством і невичерпною енергією. Письменник часто обирав собі псевдоніми: їх налічують 137. Щоправда, здебільшого авторство не вдавалося приховати – лева впізнавали за кігтями. Писав Вольтер. надзвичайно швидко і легко, якінший рухається або дихає. Здавалося, ловив кожну мить, наче боявся не встигнути чогось зробити. За словами секретарів, робочий день митця тривав 18 – 20 годин. Вночі він прокидався, будив секретаря і диктував або ж писав сам. На столику біля ліжка на цей випадокзавжди лежали пера і папір. Працював він швидко, з якоюсь гарячковістю. Секретар ледь встигав записувати. В літературній спадьцині Вольтера – а це 70 томів! – не все рівноцінне. Він розумів це і жартував, що з таким громіздким багажем не входять до нащадків.

Вольтер вважав гігантську працю енциклопедистів пам’ятником нації і літератури. Зазвичай, дуже дбаючи про своє авторське самолюбство, Вольтер був скромним співавтором “Енциклопедії…”, цілком довіряючись!! редакторам. Він писав у листі до Дідро: “Доки у мені буде хоча б іскра життя, я буду до послуг славних авторів “Енциклопедії”. У свою чергу редактори “Енциклопедії” називали Вольтера своїм учителем.

У творчості Вольтера поєдналися характерні особливості французького генія: дотепність, легкість, витончена форма, з якою


розкриваються найскладніші питання. І все підпорядковується одній меті – поширенню просвітительських ідей. Вольтер умів “осмислювати, пояснювати, розібрати з надзвичайною ясністю, простотою і переконливістю те, що смутно бродило в умах сучасників невизначеними, блідими образами, що ними не було б перевірено, зіставлено, але що пробуджувало вже їхню увагу і цікавість. Найсерйознішу тему він умів викласти ясно, просто, зрозуміло для всіх і такою гладкою і вишуканою мовою, якою не володів жоден літератор ні до, ні після нього” (А. Шахов).

Конфлікт природної людини Гурона і французького суспільства як центральний у творі.
Мета: подати відомості про особливості жанру філософської повісті, розкрити ідейний зміст і художню структура повісті Вольтера “Простак”, сенс її назви, центральний конфлікт твору; розвивати навички аналізу художнього твору; розширювати теоретико-літературні знання; виховувати потребу в читанні художніх творів.

Так, Вольтер був одним із авторів “Енциклопедії”, його драми з успіхом йшли у французьких театрах, а його вірші й знаменита поема “Орлеанська діва” здобули йому славу видатного поета. Але у творчій спадщині письменника є і невеликий том особливих творів. Це “Філософські повісті”. Визначити жанр “Філософських повістей” Вольтера досить складно. Сам автор, коли йому докоряли у відступі від законів класицизму, говорив, що це філософські твори. Але у відповідь на зауваження про недостатність філософських аргументувань зауважував, що це – література. Найточніше визначення жанру цих творів – філософська парабола.

Напевно, немає іншого філософа, який би в такій яскравій художній формі розкрив перед читачем найскладніші проблеми. Водночас немає такого письменника, який би такою мірою підпорядкував художні творіння основам своєї філософії. Та все ж Вольтер – передусім письменник, а потім – філософ, мислитель. Вольтер змушує замислитися читача над низкою запитань: хто його герой? Чи вірить він у долю? Чи вірить Бога? Як влаштована держава0 Чи справедлива вона? Усі ці ідеї характерні саме для епохи Просвітництва, коли наперед вийшли ідеї, проголошені Французькою революцією: Свобода, Рівність, Братерство.

Характеристика вчинків головного героя. Герой “Простака” – дикун Гурон – дитя природи, який опинився у цивілізованому світі. Цей світ читач бачить очима простої людини, котра сприймає прості речі і прості взаємини між людьми, до всього ставиться буквально. Гурон не розуміє, чому люди усе заплутують та роблять вчинки, у яких немає здорового глузду.
Французький філософ Жан-Жак Руссо (1712 – 1778) різко критикував сучасну йому цивілізацію як таку, що відхилилася від законів природи. Він висунув нову концепцію людини й культури, протиставивши культурі природу, а “культурній” (“штучній”) людині – “природну” людину. Руссо вважав, що в міру розвитку наук і мистецтв людські душі розбещувались, а людська природа спотворювалась. Він вимагав повернення до природи в житті та мистецтві, утверджував право людини на вільне буття відповідно до її схильностей та душевних поривань. Руссо підкреслював багатство людської душі, возвеличував “життя серця”, протиставляючи йому розум: “Розум може помилятися, серце ніколи”. Серце він розумів як втілення істини та високих моральних якостей.

Вольтер і сьогодні залишається сучасним письменником. З далекого XVІІІ століття підказує нам – людям XXІ століття, що не треба шукати у цивілізації чи культурі, у науці чи мистецтві. Зло криється в аморальному устрої суспільства, у відсутності моральних принципів у людей. Тож, можливо, відповіді на багато гострих актуальних питань ми знайдемо у Вольтера, який у “Простаку” стверджував: “Читання підносить душу, а освічений друг приносить їй утіху”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Вольтер – автор повісті “Простак”

Categories: Шкільні твори

Links