Володимир Дубровский – головний герой однойменної повісті А. С. Пушкіна

Островський став прототипом Володимира Дубровского. У восьмирічному віці він був привезений у Петербург. Вос-Питывался в Кадетському корпусі й був випущений корнетом у гвардію. Він служив в одному із гвардійських піхотних пол-ков. Батько не щадив грошей на його зміст. Владимир був марнотратний, грав у карти, “дозволяв собі розкішні при-хоти”, “входив у борги” і мріяв про багату наречену. З батьком Володимир спілкувався мало. Але сварка його батька, Андрія Гаврило-Вича, з поміщиком Троекуровым змінила його життя. Довідавшись про хворобу

батька, Володимир дорікав себе в злочинному бездей-ствии. Думка втратити батька терзала його серце. Він навіть ре^-шив подати у відставку, якщо хвороба батька зажадає його при-сутствия. Владимир знайшов батька у важкому стані, довідався про його позов із Троекуровым. Через кілька днів після при-їзда сина Андрій Гаврилович умер. І Володимир вирішив від-мстити Троекурову.

Пробравшись у будинок поміщика в образі француза-учителя, наш герой познайомився з Машею Троекуровой. Через недо-торое час він у цій сім’ї знайшов любов і повагу, і ж-лание мстити зникло. “Усі любили молодого вчителя. Ки-Рилла Петрович

– за його сміливу моторність на полюванні, Марія Кирилівна – за ретельність і боязку уважність, Сашко – за поблажливість до його витівок, домашні – за доброту й щедрість”.Дубровский дуже ранима людина з палким серцем і доброю душею. Він з любов’ю й турботою ставиться до свого батька, до рідного будинку, до домашнього й слугам. Він ніжно й віддано любить Машу. Навіть прощає свого суперника, князя Верейского. Почуття любові й власного достоїнства спа-сает його від руйнівної сили ненависті й шаленості помсти.

Володимир був сміливим, розумним, спритним, рішучим, шляхетним. Почуття мести не узяло гору над його добротою, щедрістю, шляхетністю. Підпалюючи свій будинок, Владимир ве-лел двері залишити відкритими, щоб люди, що залишилися в будинку, могли врятуватися. Навіть ставши розбійником і займаючись грабі-жами, він користувався повагою простих людей і інших поміщиків.

“Це дивно, – говорить генерал удові Ганні Глобовой, – я чув, Дубровский нападає не на всякого, і в убивствах никнув-те його не обвинувачує…

Він сам був гвардійським офіцером, він не захоче скривдити товариша”.

“ПРО, як повинен я ненавидіти того – але почуваю, тепер у серце моєму немає місця ненависті”. Владимир Дубровский під впливом деяких обставин і людей змінився: з любити й прощати, поважати себе й інших. Саме це й викликає повагу в головному герої


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Володимир Дубровский – головний герой однойменної повісті А. С. Пушкіна