Вихваляння національних героїв в українському героїчному епосі

Сьогодні, коли наша Україна стала й упевнено йде шляхом незалежності. Ми з особливою повагою й пошаною вдивляємося в образи тих героїв, які хоробро боролися й віддавали життя за її волю й суверенність. Їх чимало було в історії нашої країни, імена цих відважних синів рідної землі золотом уписані в її пам’яті. Безумовно, кожний народ віддавна прагнув до поетичного осмислення власної історії – минул і сучасного, мріяв заглянути в Майбутнє. Це осмислення й відтворило усну народну творчість, що зберегло для нащадків події далеких епох. Не можна без хвилювання читати народні балади, легенди, перекази, поринати в мир казок, слухати героїчні Думи й чарівні пісні.

До кращого з них належать історичні пісні “Засумувала Україна, що ніч прожити”, “Ген, не дивуйтеся, добрі люди”, “Або не той те хміль”. Не можна без гордості й замилування читати рядка:

Ой чи бачиш як козак танцює На сивому коні горою З мушкетом стане, аж серце в’яне, А пан від жаху вмирає

З рядків історичних пісень з’являються перед нами знамениті герої – самовіддані жителі України, які серцем і шаблею обороняли землю. Вони, ці непереможні герої, і зараз начебто серед нас, а слова безіменних авторів, як спалах тривожать душу, зачіпають високі суспільні почуття, наповнюють серце божевільною любов’ю до рідної землі. Ми не знаємо авторів цих історичних пісень,

але низько кланяємося їм за слово правди й пам’яті, за святе почуття, що вкладають у наші душі ці перлини народної Творчості.

Такі пісні часто є своєрідним художнім історичним документом окремої епохи, тому що лише з нього можна скласти реальне уявлення про ту або іншу пору. З особливою любов’ю й повагою створили безіменні піснярі образ Богдана Хмельницького, що став символом визвольної боротьби українського.

Иль не те хміль, що навколо тичин в’ється? А, той що Хмельницький, що з ляхами б’ється. Гей, поїхав Хмельницький і до Жовтого Броду, Гей, не один лях лежить главою у воду.

У цій історичній пісні “Або не те хміль” виникає наша Історія. Вона наповнює душу кожного українця любов’ю й гордістю, учить нас ставитися з повагою до сивої давнини. На мою думку, це – безцінний скарб, що ми повинні зберегти й передати нащадкам. Не можна не згадати пісню “Засумувала Україна, тому що нічим прожити”. У ній яскраво описані легендарні події, які давно вже пройшли. Перед нами з’являються Козаки, які захищають рідну землю й волю свого народу; серед них – на головному місці Богдан Хмельницький. Він оспіваний народом як досвідчений коняр, мудрий воєначальник, що не боїться того, що “іде ляхів сорок…”. Адже за ним “більша сила” – народ, що довіряє йому:

А я ляхів не боюся й припущення не маю… Ще й орду за собою веду: А всі, ворожі ляхи, на ваше лихо

Одним з найближчих сподвижників Богдана Хмельницького був Максим Кривоносий, котрий зі своїм Черкаським полком одержав ряд блискучих перемог на Поділля. Цьому героєві присвячена пісня “Гей, не дивуйтеся, добрі “. Богатирська сила Кривоноса, котрий у пісні називається Перебейносом, ховається в широких батальних картинах:

А Перебейнос водить чимало И сімсот козаків із собою, Рубає мечем глави із плечей, А здачу палить водою. Цей бравий козак “ворожу славу загнав під лаву”, поклав кінець пануванню влади, що попивала “на тій Україні на меді й провині ситої”. Український епос, що зложився в умовах переможної боротьби народу за національну незалежність, в епоху, позначену найвищим проявом сил, розуму, таланта духовного, і сьогодні зберігає свою неперехідну эстетическую патріотичність.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Вихваляння національних героїв в українському героїчному епосі

Categories: Нові твори

Links