Висміювання підлабузництва в оповіданні А. Чехова “Товстий і тонкий”

Геніальний російський письменник-новеліст А. Чехов на кількох сторінках короткого оповідання змалював картину цілого соціального явища. Сюжет оповідання “Товстий і тонкий” дуже простий: на вокзалі зустрілися двоє шкільних приятелів, які не бачилися багато років. Один із них був товстий. Він щойно побував у ресторані, і “його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флердоранжем”. Другий був тонкий, він “зійшов і пагона і був нав’ючений чемоданами, клунками та коробками. Пахло від нього шинкою і кавовою гущею”. Уже перші художні деталі-запахи дають нам уяву про соціальний стан героїв. Від чиновника вищого класу не буде пахнути кавовою гущею. Приятелі були приємно здивовані несподіваною зустріччю. Пролунали схвильовані вигуки: “Порфирію! Голубе мій!” – “Мишку! Друже дитинства!” Приятелі тричі поцілувалися. Здавалося, спогадам не буде кінця. Проте радісне піднесення тонкого тривало недовго.

Зізнання товстого, що він дослужився до таємного радника, подіяло на тонкого магічно. Він “раптом зблід, скам’янів, але скоро його скривила широченна посмішка; здавалося, що від обличчя і очей його посипалися іскри. Сам він зіщулився, згорбився, звузився…” Навіть чемодани і клунки його поморщилися, не кажучи вже про довге підборіддя дружини, яке “стало ще довшим”, і сина Пафанаїла, що “витягся струнко”.

Таке дивне миттєве перетворення всієї сім’ї пояснювалось дуже просто. Між шкільними приятелями пролягли шість класів, шість щаблів чиновницьких сходинок. Товстий був чиновником другого класу, а тонкий – восьмого. Слова “таємний радник” затьмарили все. Тонкий відразу ж забув, що перед ним колишній однокласник. Він бачить тепер перед собою лише вельможу. Його Мова відразу ж стає приниженою: “Милостива увага нашого превосходительства… ніби життєдайна волога…”

Тонкий над усе цінує в людині її суспільний стан, гнеться перед вищим чиновником. Він готовий на будь-які приниження, щоб показати свою здатність догодити знатній людині. Про психологію раба, що панувала в царській Росії, й описує А. Чехов у своєму оповіданні “Товстий і тонкий”.

Висміювання підлабузництва в оповіданні А. Чехова “Товстий і тонкий”