Вірш И. А. Буніна “Водохресна ніч” (сприйняття, тлумачення, оцінка)

И. А. Бунін – поет від Бога. У його Творчості сполучаються традиції й новаторство. Використовуючи кращі досягнення поетів – классицистов, романістів, він на початку двадцятого століття створює свою, неповторну, поезію. Проза Буніна так само лірична, як і його вірші. Велике місце у творчості Буніна-Поета займає пейзажна лірика. Улюблений час доби – ніч

Саме вночі Природа завмирає, здається чарівної, таємничої. У поета багато ліричних віршів, що передають саме нічні враження. Вірш “Водохресна ніч” наповнено яскравими епітетами,

метафорами-уособленнями. За допомогою виразних засобів Буніну вдається намалювати застиглу картину зимової морозної ночі

Природа в його зображенні живаючи, поет часто використовує уособлення, щоб підкреслити це: Темний ялинник снігами, як хутром, Опушили сиві морози, У блискітках інею, точно в алмазах, Задрімали, схилившись, берези. Нерухомо застигли їхньої гілки, А меж ними на сніжне лоно, Точно крізь срібло мереживне, Повний місяць дивиться з небокраю. Лісова казка завмерла, застигла, порівняння підкреслюють красу й легкість цього нічного пейзажу. Місяць, як жива істота, як божество, спостерігає за цією

застиглою картиною

Дієслова зі значенням дії тут одиниці: “шуміли”, “пробігають”, “тікаючи”, в основному вони підкреслюють не динаміку, а статичність: “заколисала”, “заснув”, “сплять”: Сплять таємниче стрункі хащі, Сплять одягнені снігом глибоким, И галявини, і луг, і яри, Де колись шуміли потоки. Спокій, сон, що огорнув ліс, підкреслюється й іншим повтором: Тиша – навіть гілка не хрусне!… Тиша… Однак далі настрій міняється, ліричного героя охоплює страх, наближення небезпеки: А, бути може, за цим яром Пробирається вовк по заметах Обережним і вкрадливим кроком. І виникає антитеза: “Тиша – а бути може він близько”.

Тривожні образи й мрії не залишають ліричного героя, повтори підкреслюють це: Всі мені чудиться щось живе, Всі начебто звірки пробігають. Тиша насторожує, тому що це не звичайна ніч, а водохресна. У таку ніч можливі чудеса. Застигла картина ночі для Буніна немов живаючи, і неї опромінює зірка: На сході, у трону господня, Тихо блищить зірка, як живаючись

Зірка – символ вічності, єднання людини з Богом. У цю ніч ліричний герой нібито запитує Всевишнього: “Що готовить мені Доля?”. Останній чотиривірш знову повертає його в застиглий зимовий ліс: А над лісом усе вище й вище Сходить місяць – і в чудовому спокої Завмирає морозна північ И кришталеве царство лісове! Окличне речення підкреслює настрій: ліричний герой піднесений і “чудовим спокоєм”, і “кришталевим лісовим царством”. Це і є основна думка вірша, а тему визначає назва

Вірш написаний тристопним анапестом. Трискладовий розмір завжди надає особливу виразність, музикальність. У зображенні природи Бунін близький до таких поетів, як Фет і Жуковський. І Фету, і Буніну ближче нічна природа, за допомогою яскравих виразних засобів вони зображують її живий і одночасно застиглої, заснулої. А таємниця, недосказанность, вигадливі образи ріднять поезію Буніна з поетами-романтиками XIX століття

У Жуковського з Буніним загальних родинних Корінь, можливо, це також поєднує їхню творчість. Крім достатку виразно-образотворчих засобів, можна відзначити й особливе фонетичне оформлення вірша – алітерацію. Наприклад, повторення шиплячих звуків: “опушили”, “нерухомо”, “схилившись”, “сніжне”, “мереживне” і свистячих: “сніжне”, “застигли”, “небокраю” і т. д. Таке сполучення “ш”, “ж” і “з”, “з” передає тишу, спокій. Настрій тривожності підкреслює звук “р”: Пробирається вовк по заметах Обережним і вкрадливим кроком. У деяких рядках можна знайти й асонанс

Наприклад, “Високо він піднявся над лісом”. Звук “про” надає плавність, наспівність, величчя. Пісню хуртовини підкреслює голосний “в” (“ю”): “Заколисала хуртовина сива…

” Фонетика, з’єднуючись із ритмом трискладового розміру, робить стиль Буніна неповторним. Мені дуже сподобався цей вірш. Багате використання виразних засобів допомагає читачеві яскраво представити красу зимової ночі. Поет це робить настільки мальовничо, що вірш нагадує полотно художника

“Мистецтво – це впорядкована художником дійсність, що несе на собі печатка його темпераменту, що проявляється в стилі”, це цитатою А. Моруа можна охарактеризувати всю творчість И. А. Буніна


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Вірш И. А. Буніна “Водохресна ніч” (сприйняття, тлумачення, оцінка)