Вірш А. С. Пушкіна “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье”

Пошуку нових тим, дала йому можливість як ніколи близько познайомитися з народом,

Придивитися до його звичаїв, обрядам, віруванням, прислухатися до його говорів, Пісням,

Казкам, переказам.

У період Михайлівська посилання Пушкін пише й вірші про любов. Перші вірші на цю тему з’явилися ще в ліцейський період, і продовжували створюватися – у петербурзький. У Михайлівськім написано один із самих прославлених віршів Пушкіна про любов – “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье…”.

Вірш присвячений А. П. Керн, з якої Пушкін

познайомився ще в 1819 році, у будинку Олениных. Доля розпорядилася так, що в пору Михайлівська посилання в Три'” горянському поетів знову зустрів цю гарну молоду жінку й полюбив її. Ганна відповіла йому взаємністю. Сказати, що вірш з’явився плодом гарної, чарівної любові, буде не зовсім точним, тому що, судячи з листів, любов цю не можна було назвати рівної. Але головне – це “пробужденье”, що наступило в одноманітному житті в посиланні після зустрічі із чарівною жінкою, і прихід самої любові, який так жадала душу поета:

У глухомані, у мороці заточенья

Тяглися тихо дні мої

Без божества, без

вдохновенья,

Без сліз, без життя, без любові.

Душі настало пробужденье:

И от знову з’явилася ти,

Як скороминуще виденье,

Як геній чистої краси.

“Я пам’ятаю дивовижне мгновенье…” – еталон піднесеної любовної лірики, пам’ятник високого любовного пориву й незвичайних поетичних переживань. Вірш вражає своєю легкістю, зачаровує музикальністю, хвилює простотою й безпосередністю. Коло образів у вірші обмежений: дивовижне мгновенье, геній чистої краси, божество, вдохновенье. І самі по собі, поза контекстом, образи ці нічого конкретного не виражають. Зате разом вони здобувають музичне звучання й оживають, наповнюючи вірш, глибоким змістом. Образ улюбленої жінки й образ самої любові у вірші переплітаються – це щось чисте, світле, тендітне, до болю знайоме кожній людині.

Вірш складається із трьох частин. У кожній з них – своя думка, свій тон. Перша – спокійними, наповненими спогадами автора про “милі риси”. Друга – смутна, сумна. У ній поет розповідає про довгі роки заточенья, які стерли

З його пам’яті образ улюбленої. І зовсім інші інтонації в третій частині – радісні,

Щасливим, наповненим життям. І всі тому, що знову зустрів кохану, що, здавалося, втратив назавжди, і всі тому, що прийшла любов.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Вірш А. С. Пушкіна “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье”