Десять років воював вірменський цар Хосров проти персів і так досадив перському цареві, що той звернувся до своїх вельмож:

- Клянуся! Избавившего мене від Хосрова призначу своїм співправителем! Хитрий Анак викликався зробити це.

З майном, дружинами, дітьми з'явився він у Вірменію й кинувся у ноги до Хосрову:

- Помилуй

Колись жив так був один цар. Був у цього царя син - єдиний його спадкоємець. Купив йому цар за більші гроші вогненний меч.

Царевич цілими днями нічого не робив, тільки роз'їжджав по горах так лісам, полював так бенкетував з товаришами.

Якось раз затіяли міські хлопці вовчки пускати. Став з ними й царевич запускати свій вовчок, а вовчок його зірвався, підскочив і розбив глечик

Один мисливець усю ніч бродив по лісу у пошуках видобутку, так усі дарма. Зазбирався він було додому, як раптом чує: з хащі лісу доносяться звуки барабана й лютні. Він пішов у ту сторону, звідки лунала мелодія. Дивиться, а там, на галявині, лісові парфуми відіграють весілля. Про всякий випадок тримаючи на приготування рушниця, мисливець дібрався

У одному із селищ прадавньої Вірменії жив дивний художник по імені Мануг.

Іноді гарної людину писав він виродком, а траплялося, немічного зображував богатирем. Багато його не любили. Та мстили, як могли: те дітей його скривдять, то вівцю приріжуть. А вівця для бідняка, що для багатого - отара... Мануг працював запекло й багато. Але ніхто не праг купувати його картини.

Чим більше

Жив-Був на світі бідний сирота по імені Аслан. Кликали його так тому, що мав він незвичайною силою. Аслан був подпаском, але одного разу він піймав вовка й задушив його своїми руками. Та хазяїн зробив його своїм головним чабаном.

Аслан ніколи нічого не боявся. Уночі гнав він череда далека

Жив-Був один юнак. Захотілося йому одружитися й звернувся він до батьків за благословенням.

- Відмінно, синок. - сказав батько. - Я благословлю тебе, і ти зможеш одружитися, але тільки якщо принесеш мені золоту монету, зароблену власною працею.

Юнак посміхнувся, подумавши, що з такою умовою він упорається дуже легко - у нього була припасено

Одного разу прийшов до шапкаря замовник, приніс овечу шкурку й просить:

- Зший мені із цієї шкурки шапку!

- Добре, - говорить майстер, - зшию! Вийшов замовник від майстра й думає:

Але ж шкурка більша - може бути, удасться викроїти дві шапки?

Жили-Минулого чоловік із дружиною. Були вони дуже бідні. Була у них усього одна курка, але така забіяка, що якщо попереду зайти - дзьобом б'є, а якщо позаду - те лабетами. Наказав їм староста курку цю зарізати, а їм шкода було різати її. Замкнули вони її у комору, закрили вікна й забули

Одна благочестива людина, щораз відправляючись у поле й вертаючись звідти, молився Богу.

Одного разу дружина сказала йому:

- Чоловік, чому ти у своїй молитві не просиш Бога, щоб він позбавив тебе від обмови дружини?

- Цього ще бракувало! Що таке жінка, щоб я став молитися зі страху перед нею?

Почувши це, дружина

Жив колись одна людина по імені Амбарцум. Був він дуже багатим купцем:

Мав він крамниці на базарі й заробляв багато грошей. Була у Амбарцума дружина й двоє дітей - син і дочка, обоє незвичайно гарні.

Був ще у купця Амбарцума названий брат, теж купець,