“ВІН ВІЧНО ТОЙ ЖЕ, ВІЧНО НОВИЙ” (образ автора в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”)


Утвору, можна чудовим образом

Виховати в собі людини.

В. Г.

Бєлінський

Пушкін…

Його ім’я – ім’я геніального російського поета –

Невіддільно від Росії. З Пушкіна починається

Розквіт російської літератури, що висунув її

На одне з перших місць у світовій літературі.

Творчість

Пушкіна всіма коріннями йде в грунт

Національної культури, національної

Літератури.

Роман “Євгеній

Онєгін” можна віднести до лірики поета.

Лірика Пушкіна – це його поетичний

Щоденник, сповідь, це його сокровеннейшие й

Щирі визнання. Вона веде до пізнання

Людської душі й через пізнання – до її

Очищенню. Тим самим вона й виховує в

Людині особистість.

Роман “Євгеній

Онєгін” вражає мене силою й глибиною

Виражених почуттів самого автора. Пушкіна як

Би бере мене за руку й веде в мир

Цікавих характерів, глибоких потрясінь,

Сильних почуттів. Але саме головне – це

Мудрість поета, що розкриває перед нами

Зміст людського життя,

Її

Складність і суперечливість. Він

Пропонує читачеві прийняти

…собранье

Строкатих глав…

Недбалий

Плід моїх забав,

Бессонниц,

Легенів натхнень,

Незрілих і

Зів’ялого років,

Розуму

Холодних спостережень

И серця

Сумних замет.

У його роман

Вкладено все: розум,


серце, молодість, мудра

Зрілість, мінути радості й гіркі годинники без

Сну – все життя прекрасного, геніального й

Веселої людини.

Образ

Автора в романі – це сам Пушкін. И… “він

Вічно той же, вічно новий”, він – один з

Головних героїв роману. Не випадково в романі

Так багато ліричних відступів. Вони

Становлять четверту частину роману, майже

Два глави, і мають автобіографічний

Характер.

У першої

Главі поет говорить про свою творчість, про

Любові:

Любові

Божевільну тривогу

Я

Безвідрадно випробував,

Про своєї

Близькості з Онєгіним і різниці між ними:

Завжди я

Радий помітити різницю

Між

Онєгіним і мною…

Пройшла

Любов, з’явилася муза…

У другий

Главі Пушкін “той же”, але він уже й “новий”.

Він філософськи міркує про життя й смерть;

Говорить про бажання залишити у світі слід:

Прийде,

Прийде й наш час,

И наші

Онуки в добру годину

З миру

Витиснуть і нас!..

Але я б,

Здається, бажав,

Щоб про

Мені…

Нагадав

Хоч єдиний звук.

Тече

Вільна далечінь роману. Щиросердечний і духовний

Мир улюблених пушкінських героїв розсовується,

Заглиблюється, збагачується. Мудріше і яскравіше

Стає й внутрішній мир поета, він “той

Же”, але він і “новий”. У шостому розділі

Олександр Сергійович прощається з юністю:

Мрії,

Мрії! де ваша насолода?

Ужель і

Впрямь і справді…

Весна моїх

Промчалася днів?

Так,

Полудень мій настав…

Пушкін

Дякує юності:

…за

Наслажденья,

За смуток,

За милі мученья,

За шум, за

Бури, за бенкети,

За всі, за

Усе… дарунки!

“Він вічно

Той же, вічно новий”, наш Пушкін. І в сьомий

Главі, оспівуючи весну, знову, але на новому

Життєвому етапі говорить про любов, природу,

Життя:

Як смутно

Мені твоє явленье,

Весна,

Весна! пора любові!

Яке

Млосне волненье

У моїй душі,

У моїй крові!

У восьмий

Главі автор прощається із читачами, з

Героями роману й зі своїм романом, “як

Приятель”:

Хто б не був

Ти, про мій читач,

Друг,

Недруг, я хочу з тобою

Розстатися

Нині як приятель. …

За цим

Розстанемося, прости!

Він всі “той

Же”: шляхетний, чесний, відвертий,

Дотепний і глузливий, але він же й “новий”:

Повзрослевший, що багато пізнав,

ЩоПередумав, помудревший:

Промчалося

Багато, багато днів

З тих пор,

Як юна Тетяна

И с їй

Онєгін у неясному сні

Явилися

Уперше мені –

И далечінь

Вільного роману

Я крізь

Магічний кристал

Ще не ясно

Розрізняв. …

Про багато,

Багато доля отъял!

Проаналізувати

За невеликий проміжок часу всі

Ліричні відступи неможливо, але

Можливо затверджувати, що А. С. Пушкін,

Залишаючись найвищою мірою Людиною,

Особистістю, у той же час як людина, як

Особистість ріс протягом роботи над своїм

Романом. “Він вічно той же, вічно новий”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“ВІН ВІЧНО ТОЙ ЖЕ, ВІЧНО НОВИЙ” (образ автора в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”)

Categories: Нові твори

Links