Віктор Миколайович Забіла – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)

Віктор Миколайович Забіла (1808-1869 pp.)
Творчість Віктора Миколайовича Забіли була позначена сумною зіркою нещасливого кохання. Дівчину, до якої він сватався, віддали за іншого. У своїх поезіях він виливав увесь біль кохання, яке проніс крізь життя, тугу за щастям та сумні роздуми про майнову нерівність, що руйнує долі людей. Талант Віктора Забіли, прониклива глибина і ліризм його віршів, гарна мова і близькість поетики до народнопісенної – все це привернуло увагу літераторів до його творчості.
Сам поет не переймався друкуванням своїх

віршів, тому широкого розповсюдження його поезія не набула, і скоріше мала камерний характер. Деякі твори В. Забіли з’явилися в альманасі “Ластівка” 1841 року та в “Черниговских губернских ведомостях” 1857 року. Збірка “Співи крізь сльози” існувала в рукописних списках, і тільки її частина була надрукована окремим виданням на початку 40-х років XIX століття. Ця збірка збереглася лише в одному примірнику, знайденому Є. П. Кирилюком.
Знайомства В. М. Забіли в літературно-мистецькому колі сприяли розвиткові його творчості та посиленню інтересу до його творів. Він приятелював з Т. Шевченком, спілкувався
з художником В. Штернбергом, з уславленим композитором М. Глінкою. Ритміка поезій В. Забіли була близька до пісенної і сприяла тому, щоб його твори були покладені на музику. Дві його поезії – “Соловей” (“Не щебечи, соловейку”) і “Гуде вітер вельми в полі” – поклав на музику М. Глінка. Це одні з найкращих його романсів. До деяких своїх пісень В. Забіла сам писав музику. Відомо також, що мелодію до вірша “Човник” склав Т. Шевченко. ?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Віктор Миколайович Забіла – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)