Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” БОРИС ГРІНЧЕНКО

Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”.

Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало опір панів та їх прислужників. Так, пани і кондуктор обурюються, коли селянин хоче їхати у вагоні

першого класу з панами, замість третього. Однак, не маючи законних підстав для того щоб вивести Данила з потяга, “сильні світу” залишають його у спокої. Ще агресивніше та егоїстичніше поводяться пани у залі “дворянського собранія”. Без жодних пояснень поліцейський та “хватальний” виводять селянина з концерту, який “только господам можна дивитись”. За те, що хотів здобути рівних прав, його навіть збираються побити у поліції. Однак продажний “страж порядку” за три карбованці відпускає Данила. Це свідчить, що “стражі” порядку теж прагнуть лише поживитися на чужій біді і не займаються
своїми прямими обов’язками – захистом порядку та прав людини.

З оповідання стає зрозуміло, що егоїстичні та аморальні пани ніколи не дозволять селянам мати рівні з ними права. У цьому їм допоможуть байдужі до потреб власного народу продажні “стражі порядку”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” БОРИС ГРІНЧЕНКО