Виклад трагедії Шекспіра “Ромео й Джульетта”. Акт перший
Дія трагедії, що відбуває в містах Верона й Мантуя, випереджає Пролог, у якому Хор коротко розповідає про “суперечку” між двома досить знатними родами, через якого “лилася мирних громадян кров”.
Акт перший Сцена перша
На площу у Вероні виходять Самсон і Грегорио, слуги знатного сімейства Капулетти. Самсон хвалиться своєю сміливістю й силою, які готовий зараз же застосувати в сутичці з кожним зі знатного будинку Монтекки. Грегорио не хоче битися, він говорить, що “свари_-те наші хазяї, а ми – тільки їхнього слуги”. Але,
Герцог в обуренні. Гнівним окриком він припиняє побоїще й повідомляє, що не має наміру більше терпіти зваду, що виникла через необдумані слова, “кинутих на вітер” главами обоихдомов. Під страхом страти Эскал наказує всім розійтися. Капулетти він забирає із собою, а Монтекки велить завтра ж прибути на суд, що має намір учинити. Усі розходяться. Залишаються тільки чоловік і жінка Монтекки й Бенволио.
Бенволио чесно розповів Монтекки, як відбулася бійка. Синьйора Монтекки рада, що в бійці не приймав участі її син, і запитує Бенволио, чи не зустрічався йому Ромео. Бенволио бачив Ромео в лісі й не став наближатися до друга: Ромео останнім часом прагне більше, бути один. Батько пригноблений настроєм сина, що зовсім змінився:
“Він так нетовариський і потайливий, Так недоступний ніяким розпитам, Як брунька, де черв’як завівся раніше, Ніж ніжні листки вона розкрила, Щоб сонцю красу свою віддати. Довідатися б нам, що значить це горе,- Його б ми, вірно, вилікували незабаром”.
Входить Ромео. Бенволио обіцяє Монтекки вивідати в друга причину його туги. Зустрівшись із Ромео, він розповів йому про бійку на площі. Виявилося, що Ромео все бачив, але “страшнее” ненависті, що стала його очам,- любовні борошна, які випробовує юнак:
“Об гнів любові! Про ненависть ніжність!. З нічого породжена безбережність! Об вагу легкості, зміст порожнечі! Безформний хаос прекрасних форм, Свинцевий пух і крижане полум’я, Недуга цілющий, дим, блискучий яскраво, Безсонний сон, начебто й не сон! Такою любов’ю дух мий уражений”.
Сцена друга
По вулиці йдуть старий Капулетти й родич Эскала, Парис. Вони закінчують розмову про ворожнечу з Монтекки, і Капулетти зізнається, що звада приносить збиток обом сімействам і він був би радий її закінчити. Парис запитує в Капулетти, чи може він розраховувати на благословення його шлюбу із Джульеттой. Капулетти, посилаючись на юний вік дочки – “їй немає ще чотирнадцяти років”, просить Париса почекати ще два роки. Незважаючи на те, що багато хто з нинішніх матерів виходили заміж і раніше Джульетти, Капулетти не хоче ранити її ніжний вік: “дозрівши так рано, раніше в’януть”. У той же час батько й не наполягає на своєму рішенні: якщо Джульетта сама погодиться стати дружиною Париса, він не заперечує проти цього шлюбу. Капулетти посилає слугу обежать гостей, “записаних за списком”, і запросити їх нині ж увечері на Свято в його будинок. Слуга не. уміє читати, оглядається в пошуках “ученої людини”, що допоміг би йому розібрати написане, і бачить Бенволио й Ромео. Слуга звертається по допомогу до Ромео, але той відповідає” йому розсіяно й мудро, що здатно лише читати “свій жереб по складах нещасть”. Розсерджений слуга вже хотів було піти, як Ромео погоджується прочитати й називає вголос всіх запрошених. Так Бенволио й Ромео довідаються про свято в Капулетти, і Ромео вирішується піти в будинок Капулетти, щоб побачити свою кохану
Сцена третя
У будинку Капулетти годувальниця і синьйора Капулетти обговорюють долю Джульетти. Входить Джульетта. Годувальниця згадує смішні випадки з дитинства дівчинки й зізнається, що ніколи не няньчила такої прекрасної дитини. Але синьйора Капулетти перериває годувальницю: вона хоче серйозно поговорити з дочкою про її можливе заміжжя. Мати розповідає, що до Джульетте сватається один з достойнейших наречених Верони, Парис, і що вони з батьком хотіли б знати, чи зможе Джульетта полюбити цього юнака. Джульетта равнодушно обіцяє матері “стріли посилати з очей не далі, ніж велить мені ваш наказ”. Слуга доповідає синьйорі, що в будинку зібралися гості і його приела – чи негайно привести господарку з дочкою. Синьйора Капулетти схвильовано говорить, що в гості прийшов граф, і веде Джульетту кгостям.
Сцена четверта
По вулиці йдуть Ромео, Бенволио й Меркуцио – друг Ромео й родич герцога Веронского. Їх супроводжують трохи друзів у масках і слуги. Друзі обговорюють, як їм увійти в будинок Капулетти, як поводитися там і жартують над закоханим Ромео. Вони дають йому ради, по-доброму посміюються, але Ромео невеселий: він “бачив сон”. Меркуцио, жартуючи, розповідає друзям про природу снів, до кого і якими вони можуть приходити, і містить: “Вони адже діти дозвільного розуму. Фантазії безцільної порожденье”. Ромео перериває друга. Вигук Ромео чує Тибальд, він довідається його голос і здіймає тривогу: Тибальдне має намір терпіти тут ворога. Але Капулетти настроєний примирливо: він багато чув про достоїнства Ромео й хоче бачити його своїм гостем. Капулетти наказує Тибальду вгомонитися. Тибальд іде, але пророкує, що цей незваний гостьбудет коштувати ще чимало крові. Ромео вирішується доторкнутися до руки Джульетти й заговорює з нею. Їхня ніжна розмова закінчується поцілунком. Розставшись із Джульеттой, Ромео довідається від годувальниці, що розмовляв з дочкою Капулетти. Бенволио зауважує, що, видимо, придумана ними “витівка” удалася, на що Ромео відповідає: “Боюся, моє лихо лише почалося”. Юнаки збираються йти, але Капулетти не хоче розставатися із приємними його серцю гостями. Він пропонує їм залишитися й перекусити всім разом, але спохвачується, що пізно, і чемно прощається
Залишившись наодинці з годувальницею, Джульетта просить неї довідатися про понравившемся їй юнакові. Годувальниця вертається зі звісткою, що це – Ромео, “син вашого ворога”. Джульетта засмучена, але говорить: “Перемогти я почуття не можу: горю любов’ю до лютого ворога”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)