ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК – РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН (1850-1894)

ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст.

РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН (1850-1894)

ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК1

Із вересового квіту

Пікти2 варили давно Трунок,

За мед солодший,

Міцніший, аніж вино.

Варили і випивали

Той чарівний напій

І в темрявих підземеллях

Долі раділи своїй.

Та ось володар шотландський –

Жахались його вороги! –

Пішов на піктів оружно,

Щоб знищити їх до ноги.

Він гнав їх, неначе ланей,

По вересових горбах,

Мчав по тілах спогорда,

Сіяв і смерть, і жах.

І знову настало літо,

Верес

ізнов червонів,

Та трунок медовий варити

Вже більше ніхто не вмів.

В могилках, немов дитячих,

На кожній червоній горі,

Лежали під квітом червоним

Поснулі навік броварі.

Їхав король шотландський

По вересовій землі;

Дзинчали завзято бджоли,

Курликали журавлі.

Та був можновладець похмурий,

Думу він думав свою:

“Владар вересового краю –

Чом з вересу трунку не п’ю?”

Раптом васал королівський

Натрапив на дивний схов:

В розколині між камінням

Двох броварів знайшов.

Витягли бідних піктів

Миттю на білий світ –

Батька старого

і сина,

Хлопця отрочих літ.

1 Трунок – тут: напій.

2Пікти – народ, який жив колись на землях Шотландії.

– Визнач зачин твору. Що сказано про характер піктів та спосіб їхнього життя?

– Яке порівняння вживає поет?

Андрій Хоршак. Ілюстрація до балади “Вересовий трунок”, тут і далі

– Який колір переважає в описах?

– За допомогою яких художніх засобів змальовується загибель усіх піктів?

Дивився король на бранців,

Сидячи у сідлі;

Мовчки дивились на нього

Ті броварі малі3.

Король наказав їх поставить

На кручі й мовив; – Старий,

Ти сина й себе порятуєш,

Лиш тайну трунку відкрий.

Глянули вниз і вгору

Батько старий і син:

Довкола – червоний верес,

Під ними – клекіт пучин.

І пікта голос тоненький

Почув шотландський король:

– Два слова лише, володарю,

Тобі сказати дозволь!

Старість життя цінує.

Щоб жити, я все зроблю,

І тайну трунку відкрию, –

Так він сказав королю.

Немов горобчик цвірінькав,

Мова лилася дзвінка:

– Відкрив би тобі таємницю,

Боюся лише синка.

Смерть його не лякає,

Життя не цінує він.

Не смію я честь продавати,

Як в очі дивиться син.

Зв’яжіть його міцно, владарю,

І киньте в кипучі нурти4,

І я таємницю відкрию,

Що клявся повік берегти.

– Опиши сцену протистояння сили фізичної і духовної.

– Назви головних дійових осіб.

– Чому, на твою думку, художник А. Хоршак не зобразив старого пікта малим на зріст? Як передано велич духу старого, його міць?

– Яку характеристику синові дає пікт першого разу?

– Як змінюється ця характеристика згодом?

33а легендою, пікти були невеликі на зріст.

4Нурт – те саме, що вир.

І хлопця скрутили міцно,

І дужий вояк розгойдав

Мале, мов дитяче, тіло

І в буруни послав.

Крик бідолахи останній

Поглинули хвилі злі.

А батько стояв на кручі –

Останній пікт на землі.

– Владарю, казав я правду:

Від сина чекав біди.

Не вірив у мужність хлопця,

Який ще не мав бороди.

Мене ж не злякає тортура.

Смерть мені не страшна,

І вересового трунку

Зі мною помре таїна!

Спостереження

Запитання і завдання

Прочитай баладу і зверни увагу на згадку в тексті про подію, з якої починаються зміни.

Знайди метафори та порівняння в описі природи.

Які образні вислови використав поет в описі країни піктів?

Аналіз

Виокрем фольклорні елементи у творі.

Які художні засоби використовує автор, уславлюючи подвиг малого народу в боротьбі з іноземними загарбниками?

Як розвиваються події в часі? Чи є в тексті повернення в минуле або забігання наперед?

Перечитай одинадцяту строфу. За допомогою яких художніх засобів автор створює узагальнений образ старого пікта? Знайди у восьмій строфі емоційно забарвлені слова. Прочитай строфу вголос, відповідними інтонаціями виділяючи головне в ній та передаючи авторське ставлення до події.

Яке враження справляє простота пейзажних описів?

Розвиток мовлення

Вислови власне судження про поведінку старого пікта, який пожертвував сином і власним життям, але не відкрив іноземцям таємниці вересового напою. Символом чого виступає тут простий, здавалося б, напій?

Узагальнення

Яка провідна думка балади “Вересовий трунок”?

Як ти вважаєш – чому стара легенда привабила поета?

Розкрий особливість “Вересового трунку” Стівенсона як героїчної балади.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК – РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН (1850-1894)